Гумор у політиці

Abstract

Сучасні дослідження гумору в політиці приділяють велике значення аналізу механізмів використання гумору в сучасній політичній комунікації як інструменту формування іміджу політиків та маніпуляції громадською думкою. Об'єктом дослідження є гумор як соціально-комунікативне явище в політичній сфері. Було визначено три головні теорії гумору: теорія переваги, невідповідності та розрядки.

Modern research on humour in politics places great importance on the analysis of the mechanisms of using humour in modern political communication as a tool for shaping the image of politicians and manipulating public opinion. The object of the research is humor as a socio-communicative phenomenon in the political sphere. Three main theories of humour have been identified: the theory of superiority, inconsistency, and de-escalation.