Деякі аспекти методичної та правової недосконалості регулювання процесу медіації за законодавством України

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню проблеми методичної та правової недосконалості регулювання процесу медіації в Україні, сутність якої полягає в взаємному відсиланню положень актів, визначаючих право медіатора самостійно обирати методику медіації, одне до одного без надання уточнювальних норм, що робить вказані положення декларативними. У роботі висунуто та обґрунтовано припущення, що вказана обставина, наряду з іншими деструктивними факторами, відіграє значиму роль в зменшенні результативності медіації в України, що, у порівнянні з іншими країнами, відчутно зменшує позиції нашої держави в спеціалізованих рейтингах успішності медіації. Враховуючи це авторами було проведено дослідження можливих шляхів компенсації вказаної прогалини. Дослідження включало аналіз сутності медіації, її структуру в юридичному сенсі, компетентності медіатора та її складових (юридичної та психологічної компоненти), а також самої методики медіації. Надавши визначення методики, в межах підходу науково-правового інтеракціонізму, було запропоновано наступну структуру визначення оптимальної моделі психологічної компоненти медіації: мо- дель (школа або парадигма психології) – підхід (в межах школи або парадигми) – методика (сукупність способів та прийомів в межах під- ходу). За допомогою аналізу доктринальних джерел було проаналізовано сучасні напрацювання щодо визначення ефективності шкіл психології як загально, так і в питанні вирі- шення конфліктів, що дозволило визначити когнітивну школу як найбільш оптимальну для встановлених цілей. Шляхом трансфор- маційного переносу та адаптації базових положень когнітивно-поведінкової терапії в «класичну» структуру медіації, було культивовано начальну структуру когнітивної моде- лі медіації в межах когнітивно-поведінкового (когнітивно-біхевіорального) підходу. Когнітивна модель медіації передбачає включення додаткових 4 етапів до класичної праводетер- мінованої структури медіації: встановлення рапорту, визначення природи конфлікту, когнітивна концептуалізація конфлікту та когнітивна реструктуризація.

The article is devoted to a comprehensive study of the problem of methodological and legal imperfections in the regulation of the mediation process in Ukraine, the essence of which is a mutual reference to the provisions of the acts determining the right of a mediator to choose the mediation methodology independently, without providing any clarifying provisions, which makes these provisions declarative. The article suggests and substantiates the assumption that this circumstance, along with other destructive factors, plays a significant role in reducing the effectiveness of mediation in Ukraine, which, in comparison with other countries, significantly reduces the position of our country in specialized mediation success ratings. With this in mind, the authors conducted a study of possible ways to compensate for this gap. The study included an analysis of the essence of mediation, its structure in the legal sense, mediator’s competence and its components (legal and psychological components), as well as the mediation methodology itself. Having defined the methodology within the framework of the scientific and legal interactionism approach, the following structure for determining the optimal model of the psychological component of mediation was proposed: model (school or paradigm of psychology) - approach (within the school or paradigm) - methodology (a set of methods and techniques within the approach). Through the analysis of doctrinal sources, modern developments were analyzed to determine the effectiveness of schools of psychology both generally and in the issue of conflict resolution, which made it possible to determine the cognitive school as the most optimal for our purposes. By transforming the transfer and adaptation of the basic provisions of cognitive-behavioral therapy into the «classical» structure of mediation, the initial structure of the cognitive model of mediation was cultivated within the cognitive-behavioral (cognitive-behavioral) approach. The cognitive model of mediation involves the inclusion of an additional 4 stages in the classical legal deterministic structure of mediation: establishing a report, determining the nature of the conflict, cognitive conceptualization of the conflict and cognitive restructuring.