Шляхи підвищення стресостійкості річкових екосистем

Abstract

Більшість річок в Україні характеризуються значним рівнем штучної трансформації їх долин і русел, що негативно вплинуло на структурне різноманіття їх біоценозів і суттєво знизило стесостійкість їх екосистем. Найбільш суттєвих втрат екосистеми річок зазнали внаслідок змін гідрологічного режиму, спричинених створенням руслових водосховищ, спрямленням і поглибленням русел, осушенням заплав. Ці зміни небезпечні тим, що їх негативні наслідки відтерміновані у часі. Вони виявляються поступово у замуленні русел, погіршенні якості води, зменшенні водності, втраті рибних запасів і, зрештою, деградації гідробіоценозів. Так, зникнення значної кількості малих річок, що відбувається в Україні з кінця 20 ст., не є наслідком зміни клімату, а прямим результатом тотальної осушувальної меліорації і масового створення руслових ставків і водосховищ. Важливим наслідком згаданих змін морфології і водного режиму річок є зниження стійкості гідроекосистем до зовнішніх стресуючих факторів, наприклад таких, як скиди забруднюючих речовин