LncRNA SRA gene polymorphisms and risk of gynecological pathology development among Ukrainian women with proliferative type of benign breast disease without atypia

Abstract

лози (РМЗ). РМЗ – найбільш поширене онкологічне захворювання у світі, тому важливо знайти нові біомаркери та мішені для ранньої діагностики, лікування, визначення прогнозу та виживання. Довга некодувальна РНК SRA може відіграти цю роль, а отже необхідні дальші дослідження її впливу на патогенез передракових уражень. Мета роботи – проаналізувати зв’язок між rs801460 та rs10463297 поліморфізмами та виникненням гінекологічної патології серед українських жінок із проліферативним типом доброякісної дисплазії молочної залози без атипії. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 115 пацієнток із проліферативним типом доброякісної дисплазії молочної залози без атипії: 55 – із гінекологічною патологією та 60 – без неї. Полімеразна ланцюгова реакція з аналізом довжини рестрикційних фрагментів (PCR-RFLP) використана для генотипування поліморфізмів. Для фарбування зрізів застосовували гематоксилін, еозин, толуїдиновий синій і пікрофуксин за ван Гізоном. Статистичний аналіз здійснили з використанням програми для статистичного опрацювання даних SPSS 25.0. Результати. Встановили суттєві відмінності в частоті алелей rs10463297-поліморфізму (р = 0,032), але не rs801460 (р > 0,05) у групах із гінекологічною патологією та без неї. Водночас розподіл генотипів обох поліморфізмів статистично не відрізнявся (р > 0,05). Суттєвий зв’язок виявили між SRA1 rs10463297-поліморфізмом та виникненням гінекологічної патології в домінантній (рa = 0,023; ORa = 2,638, 95 % CI = 1,145–6,076) та адитивній (рa = 0,034; ORa = 2,489, 95 % CI = 1,069–5,794) моделях. Не встановлено зв’язку між SRA1 rs801460-поліморфізмом та розвитком цієї патології (р > 0,05). Висновки. Виявлено, що носії SRA1 rs10463297 TT-генотипу мають у 2,6 раза вищий ризик розвитку гінекологічної патології, ніж носії С-алеля, та у 2,48 раза – ніж ТС-гетерозиготи.

Benign breast disease is a group of all noncancerous mammary lesions with a risk of breast cancer (BC) development. BC is the most common cancer in the world; therefore, it is necessary to find new biomarkers and targets for early diagnosis, treatment, prediction of prognosis and survival. Long non-coding RNA SRA could play this role, thus further studies of its impact on the precancerous lesion pathogenesis are needed. The aim. To analyze the association between SRA1 rs801460 and rs10463297 SNPs and the occurrence of gynecological pathology among Ukrainian women with the proliferative type of benign breast disease without atypia. Materials and methods. This study included 115 patients with proliferative type of benign breast disease without atypia: 55 – with gynecological pathology and 60 – without it. Polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism analysis (PCR-RFLP) was used for polymorphism genotyping. Hematoxylin and eosin, toluidine blue and van Gieson’s picrofuchsin methods were applied for staining of sections. Statistical analysis was carried out using Statistical Package for the Social Sciences software (SPSS, version 25.0, Chicago, IL, USA). Results. Significant differences were found in the rs10463297 frequency of alleles (P = 0.032), but not in the rs801460 (P > 0.05), in groups with and without gynecological pathology, while the distribution of both single nucleotide polymorphism (SNPs) genotypes was similar between these groups (P > 0.05). Statistically significant association was detected between SRA1 rs10463297 polymorphism and gynecological pathology occurrence in both dominant (Pa = 0.023; ORa = 2.638, 95 % CI = 1.145–6.076) and additive (Pa = 0.034; ORa = 2.489, 95 % CI = 1.069–5.794) models of inheritance. No association was found between SRA1 rs801460 SNP and gynecological pathology development among Ukrainian women with proliferative type of benign breast disease without atypia (P > 0.05). Conclusions. It was revealed that SRA1 rs10463297 TT carriers had 2.6 times higher risk of gynecological pathology development than C allele carriers and 2.48 times than TC carriers.