Принцип незалежності суду через призму рішень Європейського суду з прав людини та Європейського суду справедливості

Abstract

Аналіз практики Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини свідчить про динаміку розвитку підходів до розуміння «незалежності суду» в умовах сучасних викликів для європейської правової системи. Поступово формується уявлення про те, що неупередженість правосуддя є не лише внутрішньою характеристикою судової системи, а й вагомим соціальним очікуванням. У цьому контексті особливу вагу мають ознаки, що демонструють незалежність суду зовні: прозорість та чіткість процедури призначення суддів, незмінність повноважень протягом усього строку діяльності, а також захищеність від будь-якого втручання з боку виконавчої або законодавчої влади. Таким чином, незалежність суду постає як складне багатовимірне явище, що відіграє ключову роль у забезпеченні не лише ефективного доступу до правового захисту, а й у збереженні суспільної довіри до рішень судів у межах європейського правового простору.