Lung cancer biomarkers

Abstract

Згідно даних CLOBOCAN, у 2040 році захворюваність на рак збільшиться на 47% у порівнянні з 2020 роком. Рак легень є основною причиною смерті від злоякісних новоутворень як серед чоловіків, так і серед жінок. У 2020 році було зареєстровано 2.2 мільйони нових випадків раку легень та 1.8 мільйонів смертей від цієї хвороби. Навряд чи найближчим часом вдасться вирішити цю проблему. Тому перед лікарями постає питання ранньої діагностики злоякісних новоутворень, визначення факторів прогнозу та персоніфікації лікування. В Україні близько 42% пухлин легень діагностують на занедбаній стадії. Такі пацієнти мають поганий прогноз і загальну 5-річну виживаність не більше 5%. Це пов’язано з тим, що недрібноклітинний рак легень має низьку чутливість до класичної цитотоксичної терапії. Тому важливо знати, на яку ділянку патологічного процесу можна впливати таргетно, щоб пацієнт отримав максимальний ефект від лікування і мінімальну кількість побічних ефектів. Для пацієнтів, у яких рак може бути повністю видалений хірургічним шляхом, персоніфікація лікування також має велике значення. Зазвичай, після радикального хірургічного лікування ІВ-ІІІА стадії раку легень пацієнти отримують курси ад’ювантної хіміотерапії. На жаль, у частини з них у найближчі роки після операції спостерігається рецидив захворювання. Тому дослідження молекулярно-генетичних та інших біологічних маркерів є важливим, оскільки дозволяє обрати шлях для проведення таргетної, імунотерапії або інтенсифікації класичної хіміотерапії шляхом загального збільшення кількості циклів. В огляді представлені основні молекулярно-генетичні та імуногістохімічні маркери раку легень, від яких залежить прогноз перебігу захворювання та лікувальна тактика. Обґрунтована доцільність тестування пухлинної тканини на найбільш поширені генетичні мутації (EGFR, B-RAF) та перебудови генів (ALK, ROS1). Розглянута доцільність виконання імуногістохімічного дослідження у порівнянні з молекулярно-генетичним та його вплив на лікувальну тактику. Проведений порівняльний аналіз достовірності та інформативності результатів імуногістохімічного дослідження. Описано значення інгібіторів імунних контрольних точок на поверхні пухлинної клітини (PD-1, PD-L, CTLA-4), внутрішньоклітинних інгібіторів імунних контрольних точок (CISH), білка 53 та маркеру проліферації Ki-67 для діагностики раку легень. У даному огляді розглянуто питання про вибір оптимальної лікувальної тактики на підставі даних, отриманих під час тестування на найбільш поширені діагностичні маркери раку легень.

According to CLOBOCAN, in 2040 the incidence of cancer will increase by 47% compared to 2020. Lung cancer is the leading cause of death from malignant neoplasms in both men and women. In 2020, 2.2 million new cases of lung cancer and 1.8 million deaths from the disease were registered. It is unlikely that this problem will be solved soon. Therefore, doctors are faced with the question of early diagnosis of malignant neoplasms, determination of prognostic factors and personification of treatment. In Ukraine, about 42% of lung tumors are diagnosed at an advanced stage. Such patients have a poor prognosis and an overall 5-year survival of no more than 5%. This is because non-small cell lung cancer has a low sensitivity to classical cytotoxic therapy. Therefore, it is important to know which part of the pathological process can be targeted so that the patient receives the maximum effect from treatment and the minimum number of side effects. For patients whose cancer can be completely removed surgically, personalization of treatment is also important. Patients usually receive adjuvant chemotherapy after radical surgical treatment for stage IV-IIIA lung cancer. Unfortunately, in some of them in the coming years after surgery there is a recurrence of the disease. Therefore, the study of molecular genetics and other biological markers is important because it allows you to choose the path for targeted, immunotherapy or intensification of classical chemotherapy by increasing the total number of cycles. The review presents the main molecular genetics and immunohistochemical markers of lung cancer, which determine the prognosis and treatment tactics. The expediency of testing tumor tissue for the most common genetic mutations (EGFR, B-RAF) and gene rearrangements (ALK, ROS1) is substantiated. The expediency of performing immunohistochemical research in comparison with molecular genetics and its influence on treatment tactics is considered. A comparative analysis of the reliability and informativeness of the results of immunohistochemical studies. Values of immune checkpoint inhibitors on the tumor cell surface (PD-1, PD-L, CTLA-4), intracellular immune checkpoint inhibitors (CISH), protein 53 and proliferation marker Ki-67 for the diagnosis of lung cancer are described. This review considers the choice of optimal treatment option based on data obtained during testing for the most common diagnostic markers of lung cancer.