Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт

Abstract

Матеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.

Материалы и методы исследования: было обследовано 23 ребенка в возрасте от 13 до 18 лет, больных хроническим тонзиллитом, компенсированную форму. Контрольную группу составили 15 практически здоровых детей, отвечающих по возрасту и полу. Ультразвуковое исследование небных миндалин проводили на аппарате Tosiba nemio 5500. Для статистической обработки результатов была использована стандартная статистическая компьютерная система Microsoft Excel (2007), адаптированная для медико-биологических исследований. Исследование было одобрено Институциональным комитетом по биоэтике и отвечает принципам, указанным в Хельсинкской декларации. Результаты исследования: по данным ультрасонографии миндалин у больных компенсированной формой хронического тонзиллита имело место увеличение размеров небных миндалин, с четкими контурами, однородной структуры и средней эхогенности, наряду с этим регистрировались фиброзные изменения миндалин, утолщение капсулы, углубление лакун. В отличие от больных хроническим тонзиллитом, у практически здоровых детей миндалины регистрировались в виде овальных структур с четкими краями, размерами не более 15 мм, однородной структуры и средней эхогенности, лакуны были не изменены, не содержали патологического содержания. Выводы: таким образом, по данным ультрасонографии небных миндалин у детей, больных хроническим тонзиллитом, установлены изменения структуры миндалин, которые можно использовать для дополнения визуального осмотра отоларигологов. Кроме того, тщательное изучение ультразвуковых изменений небных миндалин поможет установить критерии компенсированной и некомпенсированной формы хронического тонзиллита, что позволит своевременно выбрать адекватную тактику лечения больных и предотвратить развитие токсичных тонзилогенных осложнений.

Materials and methods: 23 children aged 13 to 18 years, patients with chronic tonsillitis, compensated form were examined. The control group consisted of 15 healthy children by age and sex. Ultrasound examination of the tonsils was performed on a Tosiba nemio 5500. The standard statistical computer system Microsoft Excel (2007), adapted for biomedical research, was used for statistical processing of the results. The study was approved by the Institutional Committee on Bioethics and complies with the principles set out in the Declaration of Helsinki. The results of the study: according to ultrasonography of tonsils in patients with compensated form of chronic tonsillitis there was an increase in palatine tonsils, with clear contours, homogeneous structure and medium echogenicity, along with fibrous changes of tonsils, capsule thickening, deepening of the varnish. In contrast to patients with chronic tonsillitis, in almost healthy children tonsils were registered in the form of oval structures with clear edges, no more than 15 mm, uniform structure and medium echogenicity, gaps were unchanged, did not contain pathological content. Conclusions: thus, according to ultrasonography of the tonsils in children with chronic tonsillitis, changes in the structure of the tonsils, which can be used to supplement the visual examination of otolaryngologists. In addition, careful study of ultrasound changes of the tonsils will help establish the criteria for compensated and uncompensated forms of chronic tonsillitis, which will allow to choose adequate tactics of treatment of patients and prevent the development of toxic tonsillogenic complications.