Парентеральні вірусні гепатити у військовослужбовців

Abstract

Парентеральні вірусні гепатити залишаються актуальними і на сьогодні, не дивлячись на успіхи у заходах профілактики. Гепатити актуальні і для військовослужбовців багатьох армій у світі. За даними Dalius Petarausks із співавт., 2007 р., поширеність HBV-інфекції серед солдат у країнах НАТО наступна: у Збройних силах США 0,3 % солдат є носіями HBsAg, у Греції – 1,1 %, Італії – 0,7%, Іспанії – 0,48 %. За даними літератури, захворюваність на HBV-інфекцію вище в арміях, де немає жодної вакцинації. Підвищення рівня ALT було виявлено у 11 % військовослужбовців з литовської армії, а поширеність серед них маркерів вірусного гепатиту «В» була близько 2 % і схожа з литовським населенням. Найбільша кількість інфікованих з наявністю HBsAg була виявлена серед військовослужбовців з морської піхоти – 4,7 %. У литовській армії вищий рівень інфікування серед військовослужбовців з низьким рівнем освіти, серед тих, хто вживав парентеральні наркотичні препарати. Автори з урахуванням того, що виявлялась активна HBV-інфекція без симптомів, зробили висновок про необхідність обстеження призовників для виявлення носіїв з HBsAg і захворювання HBV із субклінічним перебігом. За даними Гураля А.Л., носіїв маркерів вірусного гепатиту «В» з числа військовослужбовців в Україні: HBsAg – 1,3 %, anti-HBcorAg – 10,0 %. У носіїв-маркерів гепатитів, в тому числі і хронічних гепатитів, реєструються різноманітні відхилення біохімічних показників крові (прояви цитолітичного синдрому), вірусного навантаження. Відомо, що на активізацію хронічного процесу впливають різноманітні фактори, в тому числі перенесені різноманітні інфекційні захворювання, фізичне навантаження та ін.