Особливості біоценозу трофічних виразок на тлі цукрового діабету

Abstract

За даними літератури ефективність лікування трофічних виразок на тлі цукрового діабету у значній кількості хворих закінчується ампутацією нижніх кінцівок. Цьому сприяють головним чином гнійні ускладнення, а антибактеріальна терапія виявляється неефективною, що визначає актуальність теми. Під спостереженням було 57 хворих, у яких визначено рівень мікробної контамінації та чутливість збудників до антибактеріальних препаратів. У превалюючої кількості хворих розпочинати лікування трофічних виразок необхідно із застосування фторхінолонів II–III поколінь.По данным литературы эффективность лечения трофических язв на фоне сахарного диабета в большом количестве больных заканчивается ампутацией нижних конечностей. Этому способствуют главным образом гнойные осложнения, а антибактериальная терапия оказывается неэффективной, что определяет актуальность темы. Под наблюдением было 57 больных, у которых определен уровень микробной контаминации и чувствительность возбудителей к антибактериальным препаратам.В превалирующего количества больных начинать лечение трофических язв необходимо по применению фторхинолонов II–III поколений.According to the literature, the effectiveness of trophic ulcers treatment on the background of diabetes mellitus among the majority of patients ends with amputation of the lower extremities . This is mainly due to purulent complications, and antibiotic therapy is ineffective, which determines the relevance of the topic. There were 57 patients under observation who determined the level of microbial contamination and the sensitivity of pathogens to antibacterial drugs. In the prevailing number of patients, the treatment of trophic ulcers must begin with the use of fluoroquinolones II–III generations.