Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
95 results
Search Results
Item Дискурс як матеріал дослідження лінгвокогнітивних концептів(Сумський державний університет, 2023) Молгамова, Лілія Олексіївна; Молгамова, Лилия Алексеевна; Molhamova, Liliia OleksiivnaПоняття дискурсу як матеріал дослідження має вирішальне значення для розуміння та аналізу лінгвістичних концептів. Дискурс є складною та багатогранною категорією в сучасній лінгвістиці. Один із ключових підходів до розуміння дискурсу заснований на працях Мішеля Фуко і Жана-Франсуа Ліотара [1]. В їхніх дослідженнях дискурс розглядається як спосіб створення знань та влади в суспільстві. Ліотар зробив важливий крок до розуміння дискурсу, запропонувавши замінити наративи дискурсом, пояснюючи це «втратою довіри до наративного знання мірою прискорення прогресу наукового знання» [1, с. 68]. Фуко запропонував поняття «дискурсивних практик», що розглядають, як влада та ідеологія формуються через мовленнєві акти. На думку дослідника, під час мовленнєвих актів, розмовники використовують будь-які доступні «засоби», які можуть змінювати хід бесіди – це можуть бути запитання, вимоги, наполягання. У цьому процесі наративи змагаються між собою, створюючи динамічний діалог. Важливо відзначити, що хоча цей двобій має свої правила, вони не обмежують різноманітність висловлювань, а навпаки, сприяють їх варіативності [1, с. 75]. Ми вважаємо, що науковці звернули увагу наукової спільности на динамічність і соціальність дискурсу, започаткувавши тим самим новий підхід до дослідження цього явища. Таким чином, дискурс – це складний і багатогранний концепт, який відображає процеси мовленнєвої взаємодії та спілкування в суспільстві, а також соціокультурні, психологічні, ідеологічні, інституціональні та інші аспекти, що впливають на структуру та зміст мовлення.Item Публіцистичний дискурс як особливий тип дискурсу(Сумський державний університет, 2023) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Емельянова, Елена Валериановна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Багрін, Ю.Дискурс як відображення комунікацій є однієї з важливих складових людської діяльності і життя. Кількість досліджень різних питань дискурсу в лінгвістиці, культурології, соціології, соціолінгвістиці, психолінгвістиці, когнітивній психології і та інших науках постійно збільшується. Публіцистичний дискурс динамічно розвивається та є найбільш розповсюдженим дискурсом, що обумовлює актуальність його дослідження. Проблемою є те, що дискурс, як культурне явище, включає в себе і залежить від багатьох факторів, і майже всі вони стрімко розвиваються і змінюються. Метою розвідки є виокремлення особливостей публіцистичного дискурсу по відношенню до загального визначення дискурсу і до інших типів дискурсу.Item Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації(Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, 2022) Решитько, Анна Дмитрівна; Решитько, Анна Дмитриевна; Reshytko, Anna DmytrivnaСтаття присвячена розглядові основних напрямів і завдань сучасної дискурсології як галузі лінгвістики на прикладі англомовного магічного дискурсу. Термін «дискурс» вживається у різних значеннях та є предметом вивчення різних напрямів. Мета статті – надати стислий огляд існуючих досліджень магічного дискурсу та окреслити перспективи його вивчення на матеріалі англійської мови. Актуальним у статті є описання магічного дискурсу як сугестивного типу комунікації. Виявлено особливості реалізації магічного дискурсу. Охарактеризовані відмітні ознаки чарівної казки та фентезі. Історико-культурна цінність феномену магія формувалася протягом багатьох тисячоліть і залишається серед ціннісних домінант всіх сучасних культур. Цей феномен, що виник як започаткування духовного життя стародавніх цивілізацій, означає чаклунські обряди та ритуали, пов’язані з вірою у здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а такожна уявних духів та богів. Магія нерозривно пов’язана з такими поняттями як містика, вигадка, чаклунство, що сягають до наївноїкартини світу та категоризуються у магічних текстах, що дозволяють психологічно протидіяти негативному впливу довкілля. Такі тексти та пов’язані з ними ритуальні дії відносяться до магічного дискурсу та актуалізуються в жанрах заклинання, закляття, змови, привороту / відвороту. Магічний текст має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений і реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. На зорі людства люди намагалися знайти ідеальні слова, породити цілющі тексти – змови, молитви, формули гіпнозу. Найвдаліші з них запам’ятовувалися, переписувалися, передавалися з покоління до покоління, і людина, яка професійно володіє ними, вважався чарівником, магом, відуном. Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації функціонує у межах статусно-рольового спілкування, що реалізує протективну функцію нейтралізації побутових фобій за допомогою: магічної семіотики; магічної вербаліки; містичних ритуалів із сугестивною силою. Магічний дискурс має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений та реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. Ключовими проблемами вивчення магічного дискурсу залишаються структура та стратифікація, встановлення його ознак, одиниць, категорій, типів; з’ясування способів організації різних дискурсивних інваріантів, вироблення методів і процедур його аналізу.Item Релевантність корпусних підходів до дослідження політичного дискурсу(Інститут зі справ публічної адміністрації, 2020) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii ValeriiovychУ пропонованій статті автором розглядається механізм реконструкції лінгвістичних корпусів як автентичної бази для дослідження сучасних процесів у політичному дискурсі. Детально наводяться основні критерії укладання корпусу, що диференціюють його з-поміж випадкового набору текстів – репрезентативність, електронний формат, анотування, програмне забезпечення. Ґрунтовно описується суть кожного критерію та їхня роль у побудові корпусу. Автором робиться акцент на тому, що корпус являє собою спрощену мініатюрну модель сучасного дискурсу як безмежного комунікативного середовища об’єктивації політичних процесів. Додатково розкриваються найбільш популярні корпусні підходи до дослідження процесів у сьогоднішньому політичному дискурсі – контент-аналіз, критичний аналіз, дескриптивний аналіз, когнітивний аналіз (у тому числі концептуальна метафора, компонентний аналіз, семантика лінгвальних мереж, кількісний аналіз, асоціативний експеримент).Item Використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Кереченко, С.М.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaМетою статті є вивчення особливостей використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі. Дослідження проведено із застосуванням таких методів, як спостереження, аналіз та описовий метод. У статті розглянуто особливості сучасного дискурсу англомовних засобів масової інформації як інструменту впливу на свідомість людей та маніпуляції поведінкою населення й «четвертої влади» ХХІ ст. Визначені мовні особливості публіцистичного стилю сучасного англомовного дискурсу мас-медіа, які стосуються використання фразеологічних одиниць. Уточнене класичне та сучасне розуміння фразеологізму як одиниці національної мови. Виявлений потенціал використання фразеологізмів у публіцистичному стилі сучасного англомовного мас-медійного дискурсу. Публікація надає актуальне уявлення про стан використання фразеологічних одиниць у мові англомовного мас-медійного дискурсу та торкається питання мовотворчості як шляху підвищення образності та ефективності фразеологічних одиниць як засобів мовленнєвого впливу та маніпуляції свідомістю, емоціями та реакціями читачів. У статті також з’ясовані основні прагматичні властивості фразеологізмів у мові ЗМІ, функції та стилістичні властивості. Визначено, що у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі використовуються як фразеологізми у їх класичній формі, так і видозмінені фразеологізми та повноцінні авторські фразеологічні новоутворення. Останні відзначаються відтворюваністю, неподільністю семантики, метафоричністю, незалежністю від контексту та відсутністю у лексикографічних джерелах. З’ясовано, що функціями фразеологічних одиниць мас-медійного дискурсу є інформативна, експресивна, емотивна, прагматична, оцінна та стилістична функції. Аналіз прикладів дозволив визначити, що фразеологізми є ефективним засобом лаконізації текстів засобів масової інформації та особливо часто використовуються у заголовках. Запропоновано варіанти передачі фразеологічних одиниць засобами цільової мови. Перспективи подальших досліджень у сфері використання фразеологізмів у мові ЗМІ полягають у вивченні фразеологічних новоутворень та аналізі особливостей перекладу таких одиниць засобами української мови.Item Медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень(ВД "Гельветика", 2020) Коритнік, Д. Ю.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaУ статті проаналізований медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність та мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу. У XXI столітті засоби масової інформації продовжують виступати дієвим елементом ідейно-політичної, соціальної та економічної системи. Вони глибоко проникають у суспільство, маючи на меті інформування населення. Мова ЗМІ прогресує та розвивається з кожним днем та займає знакове місце в дослідженнях сучасної лінгвістики. Медіадослідження свідчать про те, що інформація виконує функції повідомлення та впливу на соціальну думку, а завдяки стрімкому інтересу соціуму до інформації існує медіадискурс. Актуальність вивчення питань, пов’язаних із ним, зумовлена тим, що медіадискурс досліджується в певний період свого існування, а зважаючи, що ЗМІ не стоять на місці та швидко розвиваються, дослідження того чи іншого періоду нестимуть в собі різні висновки та твердження. Як результат, дослідження медіадискурсу постає перед нами як питання проблематичне та широке. Вивчення медіадискурсу неможливе без аналізу супутніх факторів: сфери вживання, особливостей, функцій, даних паралельних наук, інформації як головної структурної одиниці медіадискурсу, основи його існування. Його зміст віддзеркалює події політичного, економічного, культурного життя суспільства. Головними цілями медіадискурсу є не тільки передача інформації, а й опис ситуації, регулювання дійсності адресата, вплив на його свідомість, отримання очікуваного від нього результату та прогнозування стану речей. Досліджуваний дискурс може виконувати інформативну, регулюючу, соціалізуючу, політичну, впливову, розважальну, маніпулятивну, фатичну та рекламну функції. Критеріями до класифікацій медіадискурсу виступають зміст, сфера реалізації, реалізація функції комунікації та тип передачі інформації. Дослідження даного дискурсу в медійному просторі спирається на дані різних галузей лінгвістичної науки: теорії тексту психолінгвістики, соціолінгвістики, лінгвістичної прагматики.Item Role of prominence in matrix modeling of the POLITICS concept (within the USA celebrity discourse)(2020) Stepanov, V.V.Стаття розкриває механізм реконструкції матричної моделі концепту ПОЛІТИКА, виконаної за допомогою методики компонентного аналізу дискурсивної вибірки 180 висловлювань знаменитостей США. Зокрема, контексти аналізуються з визначенням імпліцитно інтегральної та експліцитно диференційних сем, що прирівнюються до макродоменів (база - профіль) концепту ПОЛІТИКА. Після когнітивної інтерпретації контекстів за З.Д. Поповою і Й.А. Стерніним мікроструктура вищих доменів сортується як лексико-семантичні поля (ЛСП). Частотність останніх у вибірці розглядається як реалізація операції промінантності Р. Ленекера, завдяки якій визначається, що конкретно є головним для американців у осмисленні ПОЛІТИКИ як соціального феномену. Роль промінантності в матричній репродукції ПОЛІТИКИ зіставлена з мережевою репродукцією концепту. Додатково зазначаються ілюстрації змодельованої матриці концепту.Item Role of prominence in matrix modeling of the POLITICS concept (within the USA political discourse)(Poland, 2020) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii ValeriiovychСтаття розкриває механізм реконструкції матричної моделі концепту ПОЛІТИКА, виконаної за допомогою методики компонентного аналізу дискурсивної вибірки 300 висловлювань президентів США. Зокрема, контексти аналізуються з визначенням імпліцитно інтегральної та експліцитно диференційних сем, що прирівнюються до макродоменів (база - профіль) концепту ПОЛІТИКА. Після когнітивної інтерпретації контекстів за З.Д. Поповою і Й.А. Стерніним мікроструктура вищих доменів сортується як лексико-семантичні поля (ЛСП). Частотність останніх у вибірці розглядається як реалізація операції промінантності Р. Ленекера, завдяки якій визначається, що конкретно є головним для американців у осмисленні ПОЛІТИКИ як соціального феномену. Роль промінантності в матричній репродукції ПОЛІТИКИ зіставлена з мережевою репродукцією концепту. Додатково зазначаються ілюстрації змодельованої матриці концепту.Item Роль когнітивної інтерпретації в матричному моделюванні концепту ПОЛІТИКА (на матеріалі англомовного дискурсу)("КОД", 2020) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii ValeriiovychУ статті описаний механізм матричного моделювання концепту ПОЛІТИКА за методикою компонентного аналізу, на який екстраполюється когнітивна інтерпретація як абстрагування прагматично акцентованих контекстуальних компонентів (результатів опису ПОЛІТИКИ) до сем-доменів (елементів змісту концепту), компактно організованих за принципом ЛСП. Наукова розвідка виконана на базі дібраного корпусу висловлювань американських президентів та знаменитостей про досліджуваний концепт.Item Освіта в Україні: спостереження крізь призму мовної картини світу(Видавництво Іванченка І.С., 2018) Серебрянська, Ірина Миколаївна; Серебрянская, Ирина Николаевна; Serebrianska, Iryna MykolaivnaМонографія присвячена лінгвістичному аналізу сучасного стану освіти в Україні. Систематизовано лексичну систему сфери освіти та розглянуто її семантичну структуру в контексті суспільно-політичного життя країни. Окреслено етнокультурну специфіку мовного образу освіти, виділено його традиційні й новітні ознаки з проекцією на мовну особистість. Враховано історичний, термінологічний, лексико-семантичний та функціонально-прагматичний аспекти. Дослідження здійснене на перетині когнітивної, лінгвокультурної та соціолінгвістичної наукових парадигм і має соціальне спрямування.