Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
102 results
Search Results
Item Переклад медіатекстів: поліпарадигмальний підхід до мовленнєвої маніпуляції(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бровкіна, Оксана Володимирівна; Brovkina, Oksana Volodymyrivna; Кондратенко, К.В.У статті досліджуються особливості перекладу медіатекстів із застосуванням поліпарадигмального підходу до мовленнєвого маніпулювання. Медіадискурс розглядається як складне і багатовимірне явище, що поєднує у собі як власне текст, так і ширший комунікативний контекст. Цей контекст формується різними ментальними, соціальними та культурними чинниками, які впливають як на створення, так і на сприйняття тексту. У поданому дослідженні розглядаються механізми мовленнєвого маніпулювання, зосереджуючи увагу на їхній реалізації на різних рівнях мови: лексичному, синтаксичному та прагматичному. Ключові прийоми маніпуляції, такі як зміна перехідності, використання активного і пасивного стану, зміна порядку слів, адаптація ідіоматичних виразів і метафор, визначаються як ключові стратегії для досягнення бажаного маніпулятивного ефекту в перекладі.Item The mental consideration of RESILIENCE as a relevant social concept (a corpus-based research of American English)(Sciendo, 2023) Степанов, Віталій Валерійович; Stepanov, Vitalii Valeriiovych; Решитько, Анна Дмитрівна; Reshytko, Anna Dmytrivna; Кобякова, Ірина Карпівна; Kobiakova, Iryna KarpivnaСтаття присвячена дослідженню СТІЙКОСТІ як соціально значущого концепту. Вона висуває нову ідею вивчення соціальних і політичних явищ за допомогою суто лінгвістичних засобів. У якості методології дослідження запропоновано новий підхід. Зокрема, автори екстраполюють семантику лінгвальних мереж Жаботинської на семантико-когнітивний аналіз Попової та Стерніна. Дослідження проводиться за допомогою корпусних технологій: для реконструкції концептуальної моделі концепту RESILIENCE (денотативного значення) використовується вибірка COCA дискурсивних контекстів із лексемою resilience. Згодом це значення оброблюється за допомогою двох когнітивних операцій: когнітивної інтерпретації та промінантності. Зрештою, отримано польову когнітивну модель СТІЙКОСТІ. Відсортовані за частотою у вибірці корпусу як ядерні та периферійні зони, окремі когнітивні ознаки вказують на те, що є більш та менш важливим для американців у поточному осмисленні СТІЙКОСТІ як соціального та політичного явища. Кожен етап дослідження детально пояснюється авторами.Item Дискурс як матеріал дослідження лінгвокогнітивних концептів(Сумський державний університет, 2023) Молгамова, Лілія Олексіївна; Молгамова, Лилия Алексеевна; Molhamova, Liliia OleksiivnaПоняття дискурсу як матеріал дослідження має вирішальне значення для розуміння та аналізу лінгвістичних концептів. Дискурс є складною та багатогранною категорією в сучасній лінгвістиці. Один із ключових підходів до розуміння дискурсу заснований на працях Мішеля Фуко і Жана-Франсуа Ліотара [1]. В їхніх дослідженнях дискурс розглядається як спосіб створення знань та влади в суспільстві. Ліотар зробив важливий крок до розуміння дискурсу, запропонувавши замінити наративи дискурсом, пояснюючи це «втратою довіри до наративного знання мірою прискорення прогресу наукового знання» [1, с. 68]. Фуко запропонував поняття «дискурсивних практик», що розглядають, як влада та ідеологія формуються через мовленнєві акти. На думку дослідника, під час мовленнєвих актів, розмовники використовують будь-які доступні «засоби», які можуть змінювати хід бесіди – це можуть бути запитання, вимоги, наполягання. У цьому процесі наративи змагаються між собою, створюючи динамічний діалог. Важливо відзначити, що хоча цей двобій має свої правила, вони не обмежують різноманітність висловлювань, а навпаки, сприяють їх варіативності [1, с. 75]. Ми вважаємо, що науковці звернули увагу наукової спільности на динамічність і соціальність дискурсу, започаткувавши тим самим новий підхід до дослідження цього явища. Таким чином, дискурс – це складний і багатогранний концепт, який відображає процеси мовленнєвої взаємодії та спілкування в суспільстві, а також соціокультурні, психологічні, ідеологічні, інституціональні та інші аспекти, що впливають на структуру та зміст мовлення.Item Лінгвістична реконструкція англомовних прислів’їв у світлі синергетичної парадигми(Міжнародний гуманітарний університет, 2021) Овсянко, Олена Леонідівна; Овсянко, Елена Леонидовна; Ovsianko, Olena Leonidivna; Зінченко, Анна Володимирівна; Зинченко, Анна Владимировна; Zinchenko, Anna Volodymyrivna; Золотова, Світлана Григорівна; Золотова, Светлана Григорьевна; Zolotova, Svitlana HryhorivnaУ статті комплексно вивчаються структурно-семантичні модифікації англомовних прислів’їв на матеріалах фразеологічних джерел, фрагментів художнього та публіцистичного дискурсів. Дослідження має міждисциплінарний характер, поєднуючи вивчення матеріалів лінгвістики та лінгвосинергетики, що є методологічною основою сучасної парадигми наукових розвідок для складних нерівноважних відкритих систем.Item Публіцистичний дискурс як особливий тип дискурсу(Сумський державний університет, 2023) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Емельянова, Елена Валериановна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Багрін, Ю.Дискурс як відображення комунікацій є однієї з важливих складових людської діяльності і життя. Кількість досліджень різних питань дискурсу в лінгвістиці, культурології, соціології, соціолінгвістиці, психолінгвістиці, когнітивній психології і та інших науках постійно збільшується. Публіцистичний дискурс динамічно розвивається та є найбільш розповсюдженим дискурсом, що обумовлює актуальність його дослідження. Проблемою є те, що дискурс, як культурне явище, включає в себе і залежить від багатьох факторів, і майже всі вони стрімко розвиваються і змінюються. Метою розвідки є виокремлення особливостей публіцистичного дискурсу по відношенню до загального визначення дискурсу і до інших типів дискурсу.Item Перцептивно-образний шар концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в американському дискурсі(2022) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii Valeriiovych; Ласюченко, В.В.У поточній дослідницькій статті автори розкривають поетапний механізм визначення метафор як репрезентантів перцептивно-образного елемента концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в сучасній американській свідомості. Розвідка виконана в контексті шарової моделі концепту українського вченого А.М. Приходька на дискурсивному матеріалі (мовне середовище свідомої об’єктивації концепту), скомпонованого в мінімодель – корпусну вибірку ілюстративних контекстів. Ресурсною базою для укладання вибірки послугував Corpus of Contemporary American English (COCA) як найбільш авторитетний і регулярно оновлюваний банк оцифрованих американських текстів. У ньому згенеровано конкорданс за запитом «independence», з якого випадково вилучені 150 контекстів актуалізації концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в сучасному американському соціумі. Обрані для студії ресурси автори опрацювали за методикою визначення концептуальних метафор Дж. Лакоффа і М. Джонсона в єдності з параметрами порядку метафоризації Н.В. Таценко – спаціальність, дименсіальність, дискретність, посесивність, артефактність, перцептивність, персоніфікація тощо. У результаті аналізу вибірки встановлено 24 метафори як актуалізатори перцептивно-образного шару концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в американському дискурсі: НЕЗАЛЕЖНІСТЬ є МІСЦЕ; ДВЕРНИЙ ЗАМОК; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; ВОГОНЬ; ЗАВДАННЯ; МЕТА / ПРОДУКТ; РЕЗУЛЬТАТ; НОВОСТВОРЕНИЙ ОБ’ЄКТ; ДАТА; ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СУБ’ЄКТ / ОБ’ЄКТ; СТАН СУБ’ЄКТА / ГАЛУЗІ; ВЛАСНІСТЬ; ВАРІАТИВНИЙ ОБ’ЄКТ; КОМПЛЕКСНИЙ ОБ’ЄКТ; РЕСУРС / ІНСТРУМЕНТ; МЕХАНІЗМ / МАШИНА; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ; ЛЮДИНА; ОБ’ЄКТ СПРИЙНЯТТЯ, ВІДЧУТТЯ / УЯВЛЕННЯ, АНАЛІЗУ, ПОШАНУВАННЯ або ЗНЕВАГИ; МИС- ЛЕННЄВИЙ ВИСНОВОК. Перспектива майбутніх досліджень авторів – уточнення результатів студії на ширших дискурсивних вибірках з корпусу COCA, вивчення поняттєвого і валоративного компонентів НЕЗАЛЕЖНОСТІ в американському дискурсі для репродукції цілісної онтології концепту. Можливі шарові реконструкції НЕЗАЛЕЖНОСТІ в українському дискурсі для порівняння світоглядних позицій населення США та України. Крім того, вважаємо актуальним дослідити онтологію концепту в одному з інших форматів (польовому або модусному) з залученням релевантних методик.Item Метафоризація концепту УКРАЇНА в сучасному американському публіцистичному дискурсі(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii Valeriiovych; Носова, А.С.Cтаття присвячена вивченню асоціативних механізмів соціально значущого концепту УКРАЇНА в американській спільноті. Тобто, які саме ментальні образи формуються за осмислення УКРАЇНИ в свідомості мешканців Сполучених Штатів. Розвідка ототожнює асоціативність з метафоризацією, так що концепт досліджується за методикою концептуальної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона у поєднанні з параметрами порядку метафоризації Н.В. Таценко. Останніми виступають дискретність, дименсіальність, спаціальність і спаціальна трансференція, персоніфікація, артефактність, перцептивність. Лінгвістичним аналогом свідомості в студії визнається дискурс. Корпус, як мініатюрна модель дискурсу, використовується в якості матеріалу дослідження. Серед найбільш авторитетних корпусів американського дискурсу обирається корпус COCA, з якого випадковою вибіркою вилучаються 220 контекстів за запитом Ukraine (ім’я концепту УКРАЇНА). Обрані контексти походять зі 132 публіцистичних джерел. Дата створення джерел: друга декада XXI століття. За результатами розвідки встановлено, що в корпусній вибірці американського публіцистичного дискурсу асоціативний ряд концепту УКРАЇНА репрезентований 27 концептуальними метафорами. УКРАЇНА є МІСЦЕ; ВМІСТИЩЕ; ВМІСТ; КОМПЛЕКСНИЙ ОБ’ЄКТ; СКЛАДНИК ОБ’ЄКТА; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; РУХОМИЙ ОБ’ЄКТ; МІШЕНЬ; ОБ’ЄКТ ЗАХИСТУ; ОБ’ЄКТ або СУБ’ЄКТ КОНТРОЛЮ; ВЛАСНИК; ОПОНЕНТ; ЖЕРТВА; КОРАБЕЛЬ; ПАРТНЕР; ЦІННІСТЬ; ІНСТРУМЕНТ; ВАРІАТИВНИЙ ОБ’ЄКТ або СУБ’ЄКТ; ІСТОТА; ОБ’ЄКТ ОБГОВОРЕННЯ, СПРИЙНЯТТЯ, УЯВИ, АНАЛІЗУ, ПОРІВНЯННЯ, ПОКАЗУ. Усі образи УКРАЇНИ відсортовані за параметрами порядку метафоризації, ілюструються кількома прикладами з вибірки. Активаторами образів у контекстах є семантично валентні суміжні і несуміжні колокації лексеми Ukraine (ім’я концепту УКРАЇНА) та інших слів. Вони ідентифікують ментальні асоціації, крізь призму яких УКРАЇНА метафорично переосмислюється. Перспектива майбутніх досліджень – вивчення метафоризації концепту УКРАЇНА на ширших вибірках корпусу COCA або в дискурсах інших мов. Крім того, метафори як перцептивно-образний складник можуть бути вихідною точкою для реконструкції цілісної трикомпонентної будови концепту УКРАЇНА у форматі шарової, польової та інших когнітивних моделей.Item Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації(Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, 2022) Решитько, Анна Дмитрівна; Решитько, Анна Дмитриевна; Reshytko, Anna DmytrivnaСтаття присвячена розглядові основних напрямів і завдань сучасної дискурсології як галузі лінгвістики на прикладі англомовного магічного дискурсу. Термін «дискурс» вживається у різних значеннях та є предметом вивчення різних напрямів. Мета статті – надати стислий огляд існуючих досліджень магічного дискурсу та окреслити перспективи його вивчення на матеріалі англійської мови. Актуальним у статті є описання магічного дискурсу як сугестивного типу комунікації. Виявлено особливості реалізації магічного дискурсу. Охарактеризовані відмітні ознаки чарівної казки та фентезі. Історико-культурна цінність феномену магія формувалася протягом багатьох тисячоліть і залишається серед ціннісних домінант всіх сучасних культур. Цей феномен, що виник як започаткування духовного життя стародавніх цивілізацій, означає чаклунські обряди та ритуали, пов’язані з вірою у здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а такожна уявних духів та богів. Магія нерозривно пов’язана з такими поняттями як містика, вигадка, чаклунство, що сягають до наївноїкартини світу та категоризуються у магічних текстах, що дозволяють психологічно протидіяти негативному впливу довкілля. Такі тексти та пов’язані з ними ритуальні дії відносяться до магічного дискурсу та актуалізуються в жанрах заклинання, закляття, змови, привороту / відвороту. Магічний текст має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений і реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. На зорі людства люди намагалися знайти ідеальні слова, породити цілющі тексти – змови, молитви, формули гіпнозу. Найвдаліші з них запам’ятовувалися, переписувалися, передавалися з покоління до покоління, і людина, яка професійно володіє ними, вважався чарівником, магом, відуном. Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації функціонує у межах статусно-рольового спілкування, що реалізує протективну функцію нейтралізації побутових фобій за допомогою: магічної семіотики; магічної вербаліки; містичних ритуалів із сугестивною силою. Магічний дискурс має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений та реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. Ключовими проблемами вивчення магічного дискурсу залишаються структура та стратифікація, встановлення його ознак, одиниць, категорій, типів; з’ясування способів організації різних дискурсивних інваріантів, вироблення методів і процедур його аналізу.Item Образний компонент концепту СТІЙКІСТЬ: корпусне дослідження американського дискурсу(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii ValeriiovychСтаття досліджує соціально значущий концепт СТІЙКІСТЬ у свідомості американської спільноти. Розвідка виконується крізь призму тришарової будови концепту, коли останній має поняттєвий, образний та ціннісний елементи. У поточній публікації зосереджена увага на описі образного складника, який вивчається за методикою концептуальної метафори Лакоффа Дж. та Джонсона М. на матеріалі американського дискурсу, компактно зібраного у корпусну вибірку 150 контекстів (зі словом resilience як іменем концепту СТІЙКІСТЬ). Контексти вилучені з Корпусу сучасної англійської мови американського варіанту COCA. Походять із 77 наукових і публіцистичних джерел США. Асоціативні образи СТІЙКОСТІ встановлюються за параметрами порядку концептуальної метафоризації Таценко Н.В.: дискретність, дименсіальність, спаціальність, перцептивність. За результатами студій отримано 30 концептуальних метафор. Відсортовані за параметрами метафоризації, усі образи супроводжується кількома ілюстративними контекстами.Item Особливості використання сленгів у німецькомовному музичному дискурсі(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Бровкіна, Оксана Володимирівна; Бровкина, Оксана Владимировна; Brovkina, Oksana Volodymyrivna; Турчин, К.В.Статтю присвячено вивченню сленгу як засобу спілкування в сучасному німецькомовному музичному дискурсі. Метою роботи є опис фразеологічного складу німецького молодіжного сленгу, його генетичних характеристик та виявлення національно-культурної своєрідності молодіжних сленгів у музичному дискурсі. Для розвідки залучено загальнонаукові методи, що включають в себе описовий метод, спостереження, систематизації, інтерпретації, класифікації. З метою виявлення вербальних засобів реалізації сленгів та їхнього комунікативно-прагматичного призначення використано функціональний метод. Для визначення змісту сленгових мовних одиниць у музичному дискурсі застосовано структурно-семантичний метод. Кількісно-статистичний метод дав змогу зафіксувати активність використання сленгів у музичному дискурсі. Аналіз проведеного дослідження уможливив висновок, що музичний дискурс – це художнє явище й тип мовленнєвої практики, визначений шлях до того чи того смислу; сутність комунікативної моделі мовленнєвої практики загалом. Прагнучи наблизити мову пісні до мовного стандарту масового слухача й тим самим посилити ефективність впливу, автори сучасних пісенних текстів, з одного боку, вдаються до активного використання сленгової, жаргонної, просторічної, іншомовної лексики. З другого боку, антропоцентричний підхід до мови, орієнтованість на людину, соціум та культуру визначили зрослий інтерес дослідників в сучасній лінгвістичній науці до соціолектів та феномену сленгу. Молодіжний сленг у музичному дискурсі виникає з метою самоідентифікації й відокремлення від інших соціальних та вікових груп для самоствердження чи реалізації себе як особистості. Поповнення молодіжного сленгу німецької мови забезпечують запозичення, словотворення та зміна значень слова.