Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
44 results
Search Results
Item Проблеми діагностики первинного раку маткових труб під час і після операції(Видавничий дім «Триліст», 2021) Сумцов, Дмитро Георгійович; Сумцов, Дмитрий Георгиевич; Sumtsov, Dmytro Heorhiiovych; Гладчук, І.З.; Сумцов, Георгій Олексійович; Сумцов, Георгий Алексеевич; Sumtsov, Heorhii Oleksiiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Запорожан, В.М.До теперішнього часу при первинному раку маткових труб (РМТ) достовірні діагнози до операції коливаються від 0% до 10–15%. Навіть під час операцій число помилкових діагнозів досягає 30–50%, оскільки РМТ часто маскується під невинний гідро-гематосальпінкс або інші захворювання.Мета дослідження: вивчити можливості діагностики РМТ при лапаротомії та лапароскопії, макроскопічному дослідженні видалених макропрепаратів, субопераційному застосуванні морфологічних досліджень, дослідити проблеми гістологічної інтерпретації пухлини після операції.Матеріали і методи. За період з 1966 по 2020 роки авторами статті вибрані і ретроспективно вивчені досить інформативні історії хвороби 105 хворих на РМТ у віці від 34 до 78 років (середній вік – 55,8 років). Всі хворі прооперовані. Під час операцій проведені ревізії органів таза і черевної порожнини. Видалені макропрепарати досліджені макроскопічно і гістологічно. За показаннями під час операцій застосовані гістологічні і цитологічні методи експрес-діагностики. Для інтерпретації рідкісних і важких для діагностики пухлин після операцій застосовані імуногістохімічні методи дослідження.Ре зу л ьта т и. Тільки в 7 (6,6%) з 105 хворих на РМТ пухлину під час операції не було розпізнано, а у 18 (17,1%) діагноз встановлений лише після субопераційного гістологічного дослідження. Помилки під час операцій при початкових формах РМТ (без ретельного вивчення макропрепаратів і субопераційного морфологічного дослідження) можуть досягати 23,8%. Проблеми з інтерпретацією первинності ураження, які виникли в 11 (10,5%) хворих з вираженим пухлинним процесом, не завадили вибору адекватної операції. Поширення пухлини за межі маткової труби виявлено у 69 (72,4%) пацієнток, у 25 (26,2%) з них – з метастазами в лімфатичні вузли.Висновок. Ретельна ревізія органів черевної порожнини і макроскопічне обстеження видалених препаратів із застосуванням субопераційних морфологічних досліджень дозволяє уникнути помилок в діагностиці та хірургічному лікуванні хворих на РМТ.Item Гістологічне та гістохімічне забарвлення препаратів: створення та використання пристрою в патологічній анатомії(Дніпропетровська медична академія, 2020) Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Скиданенко, Максим Сергійович; Скиданенко, Максим Сергеевич; Skydanenko, Maksym Serhiiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Кузенко, О.В.; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychВ практичній діяльності патологоанатомічних служб лікарень, дослідницьких інститутів, лабораторій гістології та цитології регулярно використовується гістологічне та гістохімічне забарвлення біологічних зразків тканин розміщених на предметних скельцях. Методика забарвлення зумовлює використання численних реагентів та спеціальних маніпуляцій. Позитивний результат досягається за умови чіткого дотримання протоколу виконання загальноприйнятих інструкцій щодо часу впливу кожного окремого реагенту. Недоліками даних гістологічних та гістохімічних технік є необхідність присутності персоналу і постійного контролю за процесом, складність одночасного контролю часових інтервалів для всіх препаратів, заміна реагентів, промивання та висушування за умови значної кількості досліджуваного матеріалу. Більш того автоматизовані спецприлади є дороговартісними та недоступними для більшості лабораторій. Все вище зазначене спонукало нас до створення пристрою для автоматичного фарбування гістологічних та гістохімічних препаратів.Item PathApp – мобільний додаток для вивчення патоморфології(2020) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Карпенко, Людмила Іванівна; Карпенко, Людмила Ивановна; Karpenko, Liudmyla Ivanivna; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Гирявенко, Д.Р.На нашій кафедрі було створено мобільний додаток PathApp, який є втіленням багаторічного досвіду співробітників кафедри патологічної анатомії Медичного інституту СумДУ, яке передбачає чітке тематичне структурування навчального матеріалу з ілюстрацією зображень унікальних патологічних процесів у всіх внутрішніх органах з можливістю дистанційного контролю в режимі реального часу. PathApp – це зручний та вільний віддалений доступ до інформації, який дозволяє ознайомитися з патологією «з середини», вивчити основні її характеристики та оцінити рівень своїх можливостей.Item Інвазивний рак неспецифічного типу молочної залози: гістологічні та імуногістохімічні особливості(Publishing House “Baltija Publishing”, 2020) Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychРак молочної залози займає одну з головних позицій у структурі онкологічної патології – за останні 10 років цей показник у середньому складає 64,51±2,85 на 100 тис. населення. Більшість випадків (99,2%) виявлено в пацієнтів жіночої статі, і лише 0,8% випадків спостерігалося в чоловіків. Перебіг захворювання залежить не тільки від особливостей паренхіматозного компоненту пухлин, але і також від якісних характеристик строми. Рецепторний профіль неопластичних клітин при цьому має один із найпотужніших прогностичних і терапевтичних впливів. Серед усіх гістологічних форм раку молочної залози більша половина випадків має гістологічний діагноз «Інвазивний рак неспецифічного типу» різного ступеню диференціювання. При імуногістохімічному дослідженні виявлено, що тканина інвазивного раку неспецифічного типу у 78% випадків має експресію ЕР, у 62% – ПР, у 20% – HER2/neu, у 40% – р53, у 56% – bcl-2, 57,5% – ММП1, у 70% – VEGF, у 80% – шаперону 90α. Крім того, неопласична тканина проявляє різний ступінь проліферативної активності та неоваскуляризації, а також варіабельний склад пухлинного мікрооточення. Усі якісні та кількісні параметри пухлинної тканини впливають на перебіг захворювання та виживаність пацієнтів.Item Гістоморфометрична оцінка змін підшлункової залози за умов гіперосмолярної дегідратації(Вищий державний навчальний заклад МОЗ України "Буковинський державний медичний університет", 2020) Ковчун, Віктор Юрійович; Ковчун, Виктор Юрьевич; Kovchun, Viktor Yuriiovych; Сікора, Віталій Зіновійович; Сикора, Виталий Зиновьевич; Sikora, Vitalii Zinoviiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav VolodymyrovychМета роботи – вивчити особливості гістоморфометричних змін підшлункової залози щурів за умов гіперосмолярної дегідратацї. Матеріал і методи. Експеримент проведений на 40 білих щурах-самцях зрілого віку. Контрольну серію тварин склали 10 щурів, експериментальна серія розділена залежно від ступеня зневоднення на три групи по 10 щурів у кожній. Результати. За умов клітинної дегідратації нами виявлено такі статистично значущі зміни. Збільшення площі ацинусів при легкому ступені зневоднення на 39,9%; площі острівців Лангерганса – при середньому та тяжкому ступені на 51,6 % та 45,9%; площа екзокринних панкреатоцитів зменшується при середньому та тяжкому ступені на 29,6 % та 35,9%, з одночасним збільшенням площі їх ядер на 46,2%, за умов вираженої дегідратації.Item Морфофункціональні перебудови кіркової речовини наднирників статевозрілих щурів за умов експериментального мікроелементозу(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2020) Гринцова, Наталія Борисівна; Гринцова, Наталия Борисовна; Hryntsova, Nataliia Borysivna; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Рябенко, Татьяна Васильевна; Рябенко, Тетяна Василівна; Riabenko, Tetiana VasylivnaКсенобіотики, в тому числі ісолі важких металів,детермінують розвиток патології окремих органів тасистем організму. Гормони надниркових залоз займають одне з ключових місць у регуляції та підтриманні основних функцій організму.Вивчення морфологічних, біохімічних та імуногістохімічних перебудов у корі наднирників статевозрілих щурів-самців за умов впливу на організм комплексу солей важких металів залишається актуальним аспектом сучасної морфології. Експеримент був проведений на 24 білих статевозрілихщурах-самцяхмасою 250–300г, у віці 7–8 місяців. Твариниекспериментальної групипротягом 60 діб вживали звичайну питну воду, насичену комбінацією солей важких металів (Zn, Cu, Fe, Mg, Cr). Заст осовувалися гістологічні,біохімічні(визначення вмісту гормонів:COR – кортизол, DHS –дегідроепіандростерону сульфат)та імуногістохімічні (визначення експресії маркеру проліферації Ki-67) методидослідження. Довготривале надходження до організму статевозрілих щурів комбінацій солей важких металів призводить до потовщення стромального компонента залози, запустіння капілярів та порушення реологічних властивостей крові. У ядерному апараті спонгіоцитів виявляється конденсаціяхроматину, його маргінальне розташування, початковіетапи некробіотичних перебудов. Збокуендокриноцитів клубочкової та сітчастої зон залози спостерігаєтьсянезначне збільшенняпроліферативної активності, при ареактивності клітин пучкової зони. Наведені морфологічні зміникорелюють з результатами біохімічного дослідження, згідно з якимиу формуванні адаптивних реакцій в організмі експериментальних тварин при 60-доб овому термінінадходженнядо організмукомплексу солей важких металівберуть активну участь гормони сітчастої зони наднирників – DHS.Результати комплекснихдосліджень вказують на послаблення секреторної активності клітинпучкової зони наднирників, щонегативно впливає на розвиток в організмі компенсаторно-пристосувальних процесів іперебіг загального адаптаційного синдрому у відповідь на дію пошкоджуючого агента.Item Роль пролактину у розвитку патології молочної залози(Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2018) Коломієць, О.О.; Язиков, Олександр Валерійович; Языков, Александр Валерьевич; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychУ роботі представлений огляд участі пролактину у розвитку патології молочної залози. Актуальність проблеми визначається загальним збільшенням випадків захворювання на рак молочної залози. Порушення гормональної регуляції є важливим фактором розвитку раку молочної залози та пухлин інших локалізацій у репродуктивній системі людини. Значну роль в цьому дисбалансі відіграє саме гормон пролактин.Item Роль пролактину у розвитку патології молочної залози(Чорноморський національний університет ім. П. Могили, 2018) Коломієць, О.О.; Язиков, Олександр Валерійович; Языков, Александр Валерьевич; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychУ роботі представлений огляд участі пролактину у розвитку патології молочної залози. Актуальність проблеми визначається загальним збільшенням випадків захворювання на рак молочної залози. Порушення гормональної регуляції є важливим фактором розвитку раку молочної залози та пухлин інших локалізацій у репродуктивній системі людини. Значну роль в цьому дисбалансі відіграє саме гормон пролактин. Метою роботи є проведення аналізу літератури для встановлення ролі пролактину у розвитку патології молочної залози. Для патології молочної залози основне значення має підвищений рівень пролактину у біологічних рідинах та тканинах організму. Загалом, гіперпролактинемія може впливати не тільки на патологію молочної залози, а й викликати порушення у репродуктивній системі, викликаючи ановуляторні цикли, аменорею та розвиток безпліддя. Патологічні процеси в молочній залозі виникають не тільки за рахунок пролактину, який циркулює в крові, але й пролактин, який секретується власне залозистою тканиною. Це є одним із факторів канцерогенезу та має велике значення у розвитку раку молочної залози. Отже, подальше дослідження патогенетичних механізмів впливу пролактину на тканину молочної залози може сприяти розробці нових методів профілактики та лікування раку молочної залози.Item Морфологічні особливості репаративного процесу в зоні трофічних венозних виразок нижніх кінцівок за умов зростання аутоплазми, збагаченої тромбоцитами(Klinichna khirurhiia, 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Попадинець, Василь Миронович; Попадинець, Василий Миронович; Popadynets, Vasyl Myronovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Ніколаєнко, Андрій Сергійович; Николаенко, Андрей Сергеевич; Nikolaienko, Andrii Serhiiovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola SerhiiovychМета. Дослідити стан регенерації тканин у зоні трофічних виразок венозного ґенезу. Матеріали і методи. Протягом 2017 р. на базі хірургічного відділення Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни проведено лікування 57 хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок шляхом застосування аутоплазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ). Результати. На 20–ту добу від початку лікування у хворих основної групи площа виразкового дефекту зменшувалась на 45,8% у порівнянні з вихідними даними, у хворих контрольної групи – лише на 31,4%, що в 1,4 разу менше (p < 0,05). Висновки. Покращення регенерації тканин у зоні виразки за рахунок епідермізації скорочує строки її епітелізації у разі застосування АПЗТ у 2,3 разу.Item Дослідження протективних властивостей вітаміну Е на кістковий мозок щурів в умовах підвищеного споживання солей важких металів(Вінницького національного медичного університету, 2019) Линдіна, Юлія Миколаївна; Лындина, Юлия Николаевна; Lyndina, Yuliia Mykolaivna; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychУ дорослих ссавців гемопоез зазвичай відбувається у кістковому мозку (КМ), в якому у тісному взаємозв’язку знаходяться різні популяції клітин, що приймають участь у підтриманні, регулюванні та утворенні кінцевих стадій формених елементів крові (ФЕК) . Однією з головних особливостей будови гемопоетичної тканини є те, що всі попередники розташовані близько з кровоносними судинами. Тому при порушенні гомеостазу відбуваються миттєві зміни якісних та кількісних характеристик всіх паростків кровотворення. На підставі дослідження, проведеного J. Mark Сline та Robert R. Maronpоt, встановлено, що клітинний склад КМ у щурів змінюється, як з віком, так і з його локалізацією. Найбільш стабільна клітинність (частка гемопоетичних клітин) спостерігається у віці піддослідних 4-16 місяців. У зв’язку з постійним розвитком промислового виробництва, зростання екзогенного впливу людини на навколишнє середовище, останнім часом особливої актуальності набули захворювання, які безпосередньо пов’язані зі зростанням кількості солей важких металів (СВМ) у навколишньому середовищі. Хоча більшість з них є ессенціальними для ссавців, при надлишковому їх надходженні до організму спостерігаються морфо-функціональні зміни у всіх органах, які при пролонгованому впливі призводять до декомпенсації захисних можливостей і розвитку незворотних порушень у організмі. Все вищезазначене спонукає до пошуку протективних препаратів, які б дозволили попередити розвиток деструктивних змін, як у КМ, так і у організмі в цілому. Враховуючи патогенетичні особливості впливу СВМ на тканини (каталізують окиснювальні реакції, активуючи перекисне окиснення ліпідів (ПОК) та утворення активних форм кисню (АФК)), одним з таких перспективних засобів може бути вітамін Е.