Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
6 results
Search Results
Item Актуальні питання кадрової політики для вітчизняної системи охорони громадського здоров’я(Baltija Publishing, 2023) Гущук, І.В.; Лях, Ю.Є.; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychМетою даного підрозділу монографії було напрацювання базових пропозицій для подальшої розробки проекту Національного плану розвитку кадрового забезпечення системи охорони громадського здоров’я за міжгалузевим та міжсекторальним спрямуванням – «Охорона здоров’я в усіх політиках держави» на основі оцінки кращих практик зарубіжного та вітчизняного досвіду.Item Lung cancer biomarkers(Publishing House “Baltija Publishing”, Riga, Latvia, 2022) Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Смородська, Ольга Миколаївна; Smorodska, Olha MykolaivnaЗгідно даних CLOBOCAN, у 2040 році захворюваність на рак збільшиться на 47% у порівнянні з 2020 роком. Рак легень є основною причиною смерті від злоякісних новоутворень як серед чоловіків, так і серед жінок. У 2020 році було зареєстровано 2.2 мільйони нових випадків раку легень та 1.8 мільйонів смертей від цієї хвороби. Навряд чи найближчим часом вдасться вирішити цю проблему. Тому перед лікарями постає питання ранньої діагностики злоякісних новоутворень, визначення факторів прогнозу та персоніфікації лікування. В Україні близько 42% пухлин легень діагностують на занедбаній стадії. Такі пацієнти мають поганий прогноз і загальну 5-річну виживаність не більше 5%. Це пов’язано з тим, що недрібноклітинний рак легень має низьку чутливість до класичної цитотоксичної терапії. Тому важливо знати, на яку ділянку патологічного процесу можна впливати таргетно, щоб пацієнт отримав максимальний ефект від лікування і мінімальну кількість побічних ефектів. Для пацієнтів, у яких рак може бути повністю видалений хірургічним шляхом, персоніфікація лікування також має велике значення. Зазвичай, після радикального хірургічного лікування ІВ-ІІІА стадії раку легень пацієнти отримують курси ад’ювантної хіміотерапії. На жаль, у частини з них у найближчі роки після операції спостерігається рецидив захворювання. Тому дослідження молекулярно-генетичних та інших біологічних маркерів є важливим, оскільки дозволяє обрати шлях для проведення таргетної, імунотерапії або інтенсифікації класичної хіміотерапії шляхом загального збільшення кількості циклів. В огляді представлені основні молекулярно-генетичні та імуногістохімічні маркери раку легень, від яких залежить прогноз перебігу захворювання та лікувальна тактика. Обґрунтована доцільність тестування пухлинної тканини на найбільш поширені генетичні мутації (EGFR, B-RAF) та перебудови генів (ALK, ROS1). Розглянута доцільність виконання імуногістохімічного дослідження у порівнянні з молекулярно-генетичним та його вплив на лікувальну тактику. Проведений порівняльний аналіз достовірності та інформативності результатів імуногістохімічного дослідження. Описано значення інгібіторів імунних контрольних точок на поверхні пухлинної клітини (PD-1, PD-L, CTLA-4), внутрішньоклітинних інгібіторів імунних контрольних точок (CISH), білка 53 та маркеру проліферації Ki-67 для діагностики раку легень. У даному огляді розглянуто питання про вибір оптимальної лікувальної тактики на підставі даних, отриманих під час тестування на найбільш поширені діагностичні маркери раку легень.Item Геоепідеміологія окремих захворювань населення Сумської області (Україна)(Primedia eLaunch, 2021) Корнус, О.Г.; Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Скиба, О.О.; Данильченко, О.С.У ході дослідження було встановлено, що поширеність проаналізованих нами трьох груп нозологій серед жителів Сумської області за 2009-2019 роки зросла, а первинна захворюваність навпаки – скоротилася. Однак, у розрізі окремих нозологій ситуація виглядає більше диференційовано. Поширеність хвороб сечостатевої системи та первинна захворюваність на них в цілому скоротилися. Однак, у 9 районах області поширеність зросла, особливо серед населення Роменського та Буринського районів. У 7 районах області зросла первинна захворюваність на дані патології, особливо у м. Суми та Середино-Будському районі. У 2019 р. найбільш поширеними патології сечостатевої системи були серед жителів Роменського, Конотопського, Буринського районів. За кількістю вперше встановлених діагнозів даного захворювання лідирують мешканці м. Суми, Кролевецького та Конотопського районів. Протягом 2009-2019 рр. поширеність хвороб шкіри та підшкірної клітковини серед мешканців Сумської області в цілому скоротилася. Однак серед жителів 10 адміністративних одиниць фіксується її суттєве зростання, передусім серед населення Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Так само у 8 районах відзначається зростання первинної захворюваності хвороби шкіри та підшкірної клітковини, особливо серед жителів Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Поширеність хвороб вуха та соскоподібного відростка в цілому в регіоні скоротилася, але у 10 районах області вона навпаки зросла, особливо серед жителів Путивльського, Ямпiльського та Роменського районів. На початок 2020 року найбільш розповсюдженими ці хвороби були серед жителів Роменського, Кролевецького, Буринського та Тростянецького районів. Так само в цілому знизилася і первинна захворюваність, однак у 9 районах області фіксується її зростання, особливо у Путивльському та Ямпiльському.Item Інвазивний рак неспецифічного типу молочної залози: гістологічні та імуногістохімічні особливості(Publishing House “Baltija Publishing”, 2020) Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychРак молочної залози займає одну з головних позицій у структурі онкологічної патології – за останні 10 років цей показник у середньому складає 64,51±2,85 на 100 тис. населення. Більшість випадків (99,2%) виявлено в пацієнтів жіночої статі, і лише 0,8% випадків спостерігалося в чоловіків. Перебіг захворювання залежить не тільки від особливостей паренхіматозного компоненту пухлин, але і також від якісних характеристик строми. Рецепторний профіль неопластичних клітин при цьому має один із найпотужніших прогностичних і терапевтичних впливів. Серед усіх гістологічних форм раку молочної залози більша половина випадків має гістологічний діагноз «Інвазивний рак неспецифічного типу» різного ступеню диференціювання. При імуногістохімічному дослідженні виявлено, що тканина інвазивного раку неспецифічного типу у 78% випадків має експресію ЕР, у 62% – ПР, у 20% – HER2/neu, у 40% – р53, у 56% – bcl-2, 57,5% – ММП1, у 70% – VEGF, у 80% – шаперону 90α. Крім того, неопласична тканина проявляє різний ступінь проліферативної активності та неоваскуляризації, а також варіабельний склад пухлинного мікрооточення. Усі якісні та кількісні параметри пухлинної тканини впливають на перебіг захворювання та виживаність пацієнтів.Item Development of meatcontaining products with a balance of fatty acids composition(Baltija Publishing, 2019) Божко, Наталія Володимирівна; Божко, Наталья Владимировна; Bozhko, Nataliia Volodymyrivna; Pasichnyi, V.Корекція низького споживання ω-3 та ω-6 поліненасичених жирних кислот і зниження загального споживання жирів у раціоні людини до фізіологічно обґрунтованих норм є актуальною задачею для нутріціологів і виробників харчової продукції. Вирішення цього питання можливе через розробку і впровадження нових комбінованих м’ясомістких продуктів із збалансованим амінокислотним і жирно кислотним складом (ЖКС). Метою роботи було вивчення і аналіз біологічної ефективності жирів м’ясомістких комбінованих продуктів вареної групи із збалансованим ЖКС.Item Імпліцитна базисність людської тілесності у фізичній культурі(Aotearoa publishing, 2018) Возний, Андрій Петрович; Возный, Андрей Петрович; Voznyi, Andrii Petrovych; Долгова, Наталія Олександрівна; Долгова, Наталия Александровна; Dolgova, Nataliia Oleksandrivna; Юнак, Антон Павлович; Юнак, Антон Павлович; Yunak, Anton Pavlovych; Бурла, Артем Олександрович; Бурла, Артем Александрович; Burla, Artem OleksandrovychВ статті зроблено спробу проаналізувати питання феномену людської тілесності та її вплив на розвиток фізичної культури, як органічної частини загальної культури суспільства. Дослідити схожість та відмінність понять «тіло людини» та «її тілесності». Показати різноманіття підходів, парадигм та точок зору до цих понять. Підкреслити проблеми реалізації «нового образу медицини», направленої на діагностику, моніторинг, збереження, корекцію та відновлення здоров’я людини. Виявити міждисциплінарний характер біоетики як життєво необхідної умови функціонування та саморозвитку біологічно організованої матерії.