Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
Search Results
Item Main immunogenetic, pathogenetic, and clinical features of Epstein-Barr virus infection (literature review)(Kharkiv National Medical University, 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana MykolaivnaВірус Епштейна-Барра (EBV), або герпесвірус людини типу 4, є поширеним збудником, який інфікує [90–95]% дорослого населення у всьому світі. За останні 10 років дослідження значно розширили наше розуміння етіологічних характеристик інфекції EBV, її ролі у розвитку злоякісних та аутоімунних захворювань, а також механізмів взаємодії з імунною системою. EBV — це складний герпесвірус, який має здатність інфікувати В-лімфоцити та епітеліальні клітини, забезпечуючи довічну персистенцію в організмі людини. Він має дві фази життєвого циклу — літичну та латентну, під час яких активуються різні генетичні програми та імунні механізми. Залежно від функціонального стану клітини та типу латентності, вірус може змінювати патерни експресії генів, щоб уникнути імунного нагляду. Імунна відповідь на інфекцію EBV включає гуморальні та клітинні компоненти. Цитотоксичні CD8⁺ Т-лімфоцити відіграють вирішальну роль, але вірус здатний ефективно модулювати або пригнічувати їх активність. Для забезпечення довготривалої персистенції вірус використовує ряд стратегій уникнення імунного контролю, включаючи порушення презентації антигену через молекули головного комплексу гістосумісності I і II, індукцію регуляторних Т-клітин і пригнічення прозапальних реакцій. Інфекція EBV може проявлятися в різних клінічних формах, від інфекційного мононуклеозу до важких хронічних захворювань: хронічної активної інфекції EBV, лімфопроліферативних розладів після трансплантації та новоутворень, асоційованих з EBV. Існує тісний зв'язок між EBV та розвитком певних аутоімунних захворювань, включаючи ревматоїдний артрит, синдром Шегрена та системний червоний вовчак. Вірус здатний викликати імунну дисрегуляцію через молекулярну мімікрію, експресію вірусних білків, активацію цитокінових шляхів та втрату імунної толерантності.Item Вплив стресу на фізичне та ментальне здоров'я людини(Сумський державний університет, 2025) Гарбузова, Вікторія Юріївна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaТретя лекція програми підвищення кваліфікації викладачів ЗВО "Фізичне і метальне здоров'я людини: принципи життєстійкості у кризових умовах". У лекції розглянуто причини та види стресу, стадії розвитку стресу, значення симпато-адреналової системи та ендокринних механізмів у виникненні стресу, зміни мозкової активності при стресі та психофізіологічні підходи подолання стресу.Item Емоційне здоров'я - важлива складова життєстійкості(Сумський державний університет, 2025) Гарбузова, Вікторія Юріївна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaЧетверта лекція програми підвищення кваліфікації викладачів ЗВО "Фізичне і метальне здоров'я людини: принципи життєстійкості у кризових умовах". У лекції розглянуто: значення, прояви та класифікація емоцій, нейрофізіологічні основи виникнення емоцій: роль дофаміну, серотоніну та інших біологічно-активних речовин у формуванні емоційних станів, емоційний інтелект та інструменти його розвитку, основи управління емоціями, причини, ознаки і фактори ризику професійного вигорання, шляхи подолання вигорання.Item Особиста резильєнтність, як здатність конструктивно долати життєві труднощі(Sumy State University, 2025) Гарбузова, Вікторія Юріївна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaП’ята лекція програми підвищення кваліфікації викладачів ЗВО "Фізичне і метальне здоров'я людини: принципи життєстійкості у кризових умовах". У лекції розглянуто: резильєнтні фактори особистості, принципи їх розвитку, методи визначення резильєнтності, предиктори резильєнтності у осіб різних вікових груп, життєстійкість як основна передумова ментального здоров’я та розвитку людини, основні способи підвищення життєстійкості.