Exploring the Acceptance and Application of a Humanoid Robot: Insights from Three Field Studies

Abstract

Німеччина переживає значні демографічні зміни, які, як очікується, матимуть суттєві наслідки для ринку праці країни. Технологічні рішення є важливими не як заміна кваліфікованої робочої сили, а як підтримка, оскільки вони допомагають подолати існуючий дефіцит кадрів у різних секторах. Ця стаття спрямована на вирішення цієї проблеми шляхом тестування гуманоїдного робота у трьох різних середовищах: музеї, кінофестивалі та центри денного догляду, з метою отримання сталих та практичних висновків щодо доцільності використання, прийняття та застосування гуманоїдних роботів. У дослідженні застосовано змішаний методологічний підхід, що інтегрально поєднує якісні та кількісні методи збору даних у трьох експлоративних польових дослідженнях. Гуманоїдний робот був доступний для взаємодії як з відвідувачами, так і зі співробітниками, що дозволило всебічно оцінити його використання та рівень прийняття. Результати показали, що більшість учасників раніше не мали досвіду взаємодії з гуманоїдними роботами. Крім того, рівень прийняття варіювався залежно від демографічних факторів, таких як вік та обізнаність із технологіями. У культурній сфері робот переважно використовувався як постачальник інформації, тоді як у центрі денного догляду він був найбільш ефективним як джерело розваг. Хоча учасники вважали робота інтуїтивно зрозумілим і цікавим, його обмежена сприйнята корисність підкреслила потребу у підвищенні рівня інтерактивності та функціональності, щоб максимізувати його економічний та операційний потенціал у вирішенні проблеми нестачі кваліфікованих кадрів. Це дослідження робить внесок у розвиток галузі взаємодії людини та робота, надаючи емпіричні дані про сприйняття та прийняття гуманоїдних роботів у різних реальних умовах. На відміну від багатьох досліджень, що зосереджуються лише на контрольованих середовищах або окремих групах користувачів, це дослідження показує, як гуманоїдний робот сприймається у культурних та доглядових контекстах, пропонуючи ширше розуміння його практичного потенціалу та викликів. Результати підкреслюють важливість адаптації гуманоїдних роботів до специфічних потреб та очікувань різних груп користувачів, наприклад, шляхом підвищення інтерактивності у культурних закладах або усунення обмежень функціональності у закладах догляду. Ці висновки містять цінні рекомендації для розробників, бізнесу та політиків щодо необхідності удосконалення дизайну та функцій роботів для максимального використання їхнього потенціалу як доповнення до кваліфікованої робочої сили, особливо у таких галузях, як охорона здоров’я.

Germany is undergoing significant demographic shifts, which are expected to have profound implications for the country’s labour force. Technological solutions are essential, not as replacements for skilled labour but as a support, as they address the existing shortage of qualified workers across various sectors. This research project addresses this need by testing a humanoid robot in three different settings, a museum, a film festival and a day care centre, with the aim of providing sustainable and meaningful insights into the sensible use, acceptance and application of a humanoid robot. A mixed-methods approach was used across three exploratory field studies, integrating qualitative and quantitative data collection. The humanoid robot was made available for interaction with both visitors and employees, facilitating a comprehensive evaluation of its use and acceptance. The findings revealed that the majority of the participants had no prior experience interacting with humanoid robots. Additionally, acceptance levels vary based on demographic factors such as age and familiarity with technology. In culture, the robot primarily served as an information provider, whereas in daycare, it was most effective as a source of entertainment. Although participants found the robot intuitive and engaging, its limited perceived usefulness highlights the need for enhanced interactivity and functionality to maximize its economic and operational potential in addressing skilled labour shortages. This research contributes to the growing field of human‒robot interaction by providing empirical insights into the acceptance and perception of humanoid robots across diverse real-world settings. Unlike many studies that focus solely on controlled environments or specific user groups, this study explores how a humanoid robot is received in cultural and caregiving contexts, offering a broader perspective on its practical potential and challenges. The findings highlight the importance of tailoring humanoid robots to the specific needs and expectations of different user groups, such as enhancing interactivity in cultural settings or addressing functionality gaps in caregiving environments. These insights provide valuable recommendations for developers, businesses and policymakers, including the need for improved designs and features to maximize the utility of humanoid robots in supplementing skilled labour shortages, particularly in industries such as healthcare.