Підтекстовий образ, символ та переклад

Abstract

Стаття присвячена одній із важливих проблем перекладознавства, якою є дослідження шляхів творення в першотворі та відтворення у перекладі підтекстового образу поетичного твору за допомогою символу. Увага зосереджується на причинах виникнення образно-підтекстової інформації в поетичному тексті, в основі якої лежить загальноприйнята та індивідуальна авторська символіка, на внутрішньотекстових та надтекстових відносинах слів-символів, що спричинюють виникнення додаткового смислу. Забезпечення адекватності перекладу поетичного підтексту трактується як необхідність повноцінного відтворення його образних компонентів, зокрема символу, а символ – як один зі сигналів-маркерів поетичного підтексту, що формується внаслідок інтеграції конотацій лексичної одиниці в дистантно та контекстно розміщених надфразових єдностях. Внаслідок рекурентного чи й одноразового контекстного вживання лексична одиниця набуває модальних аксіологічних конотацій та формує образ-символ, який у свою чергу і лягає в основу підтекстової структури, відтворення якої є обов’язковою умовою адекватного перекладу поетичного твору. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31922

Статья посвящена одной из важных проблем переводоведения, которой является исследование путей создания в оригинале и воссоздания в переводе подтекстового образа поэтического произведения при помощи символа. Внимание сосредоточивается на причинах возникновения образно-подтекстовой информации в поэтическом тексте, в основе которой лежит общепринятая и индивидуальная авторская символика, на внутритекстовых и сверхтекстовых отношениях слов-символов, которые вызывают возникновение добавочного смысла. Обеспечение адекватности перевода поэтического подтекста трактуется как необходимость полноценного воссоздания его образных компонентом, в частности символа, а символ – как один из сигналов-маркеров поэтического подтекста, который формируется вследствие интеграции коннотаций лексической единицы в дистантно и контекстно расположенных сверхфразовых единствах. В результате рекуррентного или разового контекстного употребления лексическая единица приобретает модальные аксиологические коннотации и формирует образ-символ, который в свою очередь и ложится в основу подтекстовой структуры, воссоздание которой является необходимым условием адекватного перевода поэтического произведения. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31922

The article is devoted to such an important translation theory problem as investigating the ways of creation in original text and reconstruction in translation of a poem implied sense image by means of symbol. Attention is focused on the causes of appear in poetical text of an image implied sense information based on common and author individual symbols as well as on inner textual and outer textual relationship of words-symbols that cause additional sense creation. Providing poetical implied sense adequate translation is viewed as the necessity to completely reconstruct its image components, symbol in particular, and symbol is considered as one of implied sense signal-markers that is formed as a result of lexical unit connotation integration in distant and context situated supra phrasal entities. As a result of recurrent or one time contextual use a lexical unit acquires modal axiological connotation and forms an image-symbol that in its turn becomes a basis of implied sense structure which reconstruction is an essential prerequisite of a poem adequate translation. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31922