Мікроконтекст і макроконтекст у сучасному українському перекладознавстві: спільна символіка у вибраній ліриці сера Філіпа Cідні (1551/54–1586/87) та Ричарда Лавлейса (1617/18–1656/58)

Abstract

У статті аналізуються спільні провідні символи на прикладі ХХХІХ сонета Філіпа Сідні та вірша Ричарда Лавлейса «До Алтеї, з В’язниці». До уваги беруться символи троянди, вінка, Сну, Чаші, розглянуті як вузький і широкий контексти. Залучається тезаурусний аналіз. У контекстуальному аспекті з’ясовується, яку конотацію важливого символу троянди мали на увазі обидва поети. Враховуються історичні реалії, тобто знане і незнане цим авторам. Акцентується увага на античній міфології, неодноразово використовуваній обома поетами. При аналізі староанглійських лексем з огляду на етимологію та історичну тяглість, а також полісематичність, наголошується на проблемах україномовного відтворення цих текстів. Зокрема, це проблеми компактності лексем, еквіритмічності, чергування чоловічих і жіночих рим або, навпаки, суцільного збереження чоловічого римування. Поезії подаються в оригіналах і власних перекладах.

В статье анализируются общие ведущие символы на примере ХХХІХ сонета Филипа Сидни и стихотворения Ричарда Лавлейса «К Алтее, из Тюрьмы». Во внимание принимаются символы розы, венка, Сна, Чаши, рассмотренные в узком и широком контекстах. Привлечен тезаурусный анализ. В контекстуальном аспекте выясняется, какую коннотацию ключевого символа розы имели в виду оба поэта. Учитываются исторические реалии, то есть известное и неизвестное этим авторам. Акцентируется внимание на античной мифологии, неоднократно используемой обоими поэтами. При анализе староанглийских лексем, с учетом этимологии и исторической преемственности, а также полисемантичности, выделены проблемы воспроизведения этих текстов на украинском языке. В частности, проблемы компактности лексем, эквиритмичности, чередование мужских и женских рифм или, наоборот, сплошное сохранение мужской рифмовки. Стихотворения подаются в оригиналах и собственных переводах.

The article deals with the common leading symbols, for example of the Sonnet XXXIX by Philip Sidney and the poem by Richard Lovelace “To Althea, from Prison”. The symbols as the rose, garland, Sleep, Cup are taken into account, they are considered as narrow and broad contexts. The thesaurus analysis is involved. The contextual aspect light up the question: what the connotation of the important symbol of the rose was referring to both poets. The historical realities are researched, especially, the known and unknown by these authors. The classical mythology is emphasized, because it was used by both poets. In the analysis of the Old English lexemes the etymology and historical continuity are given, as well as polysemy, notes on the language problems play. In particular, the problems of compactness, the preserving the same rhythm and meter, the alternation of single and double rhymes, or, on the contrary, the conservation of the single rhyme. The lyrics are served in the originals and translations made by the author of the article.