Документ, архів, пам’ять у контексті літературної спадщини Джорджа Орвелла

Abstract

Стаття присвячена актуальній темі сучасної архівної науки – збереженні документальної спадщини людства через інформаційні "накопичувальні" системи, зокрема документи та архіви. Особливу увагу акцентовано на ролі держави, особи й суспільства для конституювання пам’яті. Зауважено на існуванні двох видів пам’яті: індивідуальній і колективній, тобто культурі. Пам’ять, документ, архів – поняття й категорії полісемантичні. Інтегральне, широке значення належить культурі (колективній пам’яті), що розглядається як взаємодія сучасного з минулим у багатоманітних соціально-культурних проявах. Колективна пам’ять, як і індивідуальна, має власні ознаки ідентифікації, якими виступають сліди минулого. Пам’ять про них підтримується завдяки різним формам соціального існування (книга, документ, музейний експонат, антикварна річ тощо) та інституційним культурним системам (музей, архів, бібліотека тощо). Метадискурсом розвідки став роман-утопія Джорджа Орвелла "1984", який розкриває шлях невільної людини зі спотвореним світоглядом до спроби захистити простір спогаду в ім’я пам’яті про минуле та збереженні його самого. Найважливішою умовою адекватної експертизи суспільної значущості документів із метою їх постійного зберігання є визначення міри документування реальності соціальних відносин, а також ступеню репрезентації та можливої реконструкції, крім суспільної пам’яті, сфокусованій у житті окремої людини, ще й пам’яті емоційної. Авторський наратив у вигляді щоденників, мемуарів, листів дозволяє розкрити індивідуальні враження про час, кожну конкретну епоху в історії людства. Повсякдення формує ставлення до документальної спадщини на побутовому рівні, а сфера професійної діяльності – усвідомлення відповідальності за творення історії в майбутньому на підставі збережених даних у державному, глобальному масштабі. Вказано також на вплив форми правління, рівня розвитку громадянського суспільства, міри свободи й волевиявлення кожного громадянина на формування світової пам’яті.

Статья посвящена актуальной теме современной архивной науки – сохранению документального наследия человечества посредством информационных "накопительных" систем, в частности документов, архивов. Особое внимание акцентировано на роли государства, личности и общества в конституировании памяти. Отмечено существование двух видов памяти: индивидуальной и коллективной, то есть культуры. Память, документ, архив – понятия и категории многозначные. Интегральное, широкое значение присуще культуре (коллективной памяти), что рассматривается как взаимодействие современного с прошлым в многообразных социально-культурных проявлениях. Коллективная память, как и индивидуальная, имеет собственные признаки идентификации, которыми выступают следы прошлого. Память о них поддерживается благодаря различным формам социального существования (книга, документ, музейный экспонат, антикварный предмет и т.п.) и институциональным культурным системам (музей, архив, библиотека и т.д.). Метадискурсом исследования стал роман-утопия Джорджа Оруэлла "1984", который раскрывает путь несвободного человека с искажённым мировоззрением в его попытке защитить пространство воспоминания во имя памяти о прошлом и сохранения его самого. Важнейшим условием адекватной экспертизы общественной значимости документов с целью их постоянного хранения является определение документирования реальности социальных отношений, а также степени представления и возможной реконструкции, кроме общественной памяти, сфокусированной в жизни отдельного человека, ещё и памяти эмоциональной. Авторский нарратив в виде дневников, мемуаров, писем позволяет раскрыть индивидуальные впечатления о времени, о каждой конкретной эпохе в истории человечества. Повседневность формирует отношение к документальному наследию на бытовом уровне, а сфера профессиональной деятельности – осознание ответственности за создание истории в будущем на основании хранимых данных в государственном, глобальном масштабе. Отмечено также влияние формы правления, уровня развития гражданского общества, степени свободы и волеизъявления каждого индивидуума на формирование мировой памяти.

The article is devoted to the current topic of modern archival science – preserving the documentary heritage of mankind through information "cumulative" systems, in particular documents and archives. Particular attention is given to the role of the state, the individual and the society in constituting memory. There are two types of memory: individual and collective, that is, culture. Memory, document, archive – concepts and categories are polysemantic. Integral, broad-based importance belongs to culture (collective memory), which is seen as the interaction of the contemporary with the past in multifaceted socio-cultural manifestations. Collective memory, like individual memory, has its own traits of identification, serving as traces of the past. Memory is maintained through various forms of social existence (book, document, museum exhibit, antique item, etc.) and institutional cultural systems (museum, archive, library, etc.). The metadiscourse of the study was George Orwell’s "1984" novel Utopia, which uncovers the path of a free-spirited person with a distorted worldview to attempt to protect the memory space in the name of memory of the past and preserve it. The most important condition for an adequate examination of the social significance of documents in order to keep them permanently is to determine the degree of documentation of the reality of social relations, as well as the degree of representation and possible reconstruction, in addition to public memory focused on the life of an individual, and the memory of emotional. The author’s narrative in the form of diaries, memoirs and letters allows to reveal individual impressions of time, each specific epoch in the history of mankind. Everyday life forms an attitude towards documentary heritage at the domestic level, and the sphere of professional activity is an awareness of responsibility for the creation of history in the future on the basis of preserved data on a national, global scale. The influence of the form of government, the level of development of civil society, the degree of freedom and the will of every citizen on the formation of world memory are also pointed out.