Фемінітиви в українській мові: лінгвосоціальний контекст

Abstract

У статті висвітлюється проблемність запровадження нового правопису, зокрема, фемінітивів усоціальному та лінгвістичному аспектах. Проводиться думка, що фемінітивізація мови є закономірним наслідком українізації усіх сфер суспільного буття. Актуальність теми нашої розвідки обумовлена незавершеністю лінгвосоціальної рефлексії щодо оцінки та меж застосування фемінітивів. Відтак за метунашої розвідки маємо висвітлення фемінітивізіції української мови у мовнокультурному та соціальному вимірах, обумовленість ужиткової форми фемінітивів фоносемантичним контекстом, суголоссям та артикуляційним виконанням. Здійснюється ретроспекція напрацюваннь правопису українськими лінгвістами у заломленні на сучасне оновлення українського правопису. Соціальний аспект запровадження фемінітивів розкривається як прояв національної ідентифікації та гендерної рівності. В лінгвістичному аспекті фемінітивізація мови становить впорядкування порушених маскулінітивами (позначення жіночої статі чоловічим найменуванням) морфолого-синтаксичних норм української мови. Зазначається, що утворення фемінітивів за допомогою того чи іншого суфіксу має фоносемантичну та контекстуальну обумовленість. Поза тим приписом щодо доцільності / недоцільності застосування того чи іншого суфіксу задля утворення фемінітиву мають стати фонетична сполучуваність суміжних слів, їх артикуляційне виконання у мовленнєвому процесі та толерантність стосовно суспільної думки. Назагал запровадження фемінітивів, як і нового правопису, оцінюється адекватною відповіддю на новочасні суспільні запити.

The article highlights the problems of new spelling, in particular, the introduction of feminitives, in social and linguistic aspects. The idea is made that the feminitivization of language is a natural consequence of the Ukrainization of all spheres of social life. The relevance of the topic of our research is due to the incompleteness of linguo-social reflection regarding the assessment and boundaries of the use of feminitives. Therefore, the purpose of the article is to research the feminitization of the Ukrainian language in the linguistic and social aspects, the conditionality of the applied form of feminitives by the phonosemantic context and articulatory performance. A retrospection of spelling developments by Ukrainian linguists is carried out in the projection on the modern update of Ukrainian spelling. The social aspect of the introduction of feminitives is revealed as a manifestation of national identity and gender equality. In the linguistic aspect, the feminitivization of the anguage is the ordering of morphological and syntactic norms of the Ukrainian language, violated by masculinitives (designation of the female sex by male names). It is noted that the formation of feminitives using this or that suffix has a phonosemantic and contextual conditionality. Inaddition, an indication of the expediency / inexpediency of using one or another suffix when creating a feminitive should be the compatibility of the sounding of adjacent words, their articulatory performance and tolerance in relation to public opinion. In general, the introduction of feminitives, like the new spelling, is assessed as an adequate response to modern public demands.