Специфіка утворення та функціонування кулінар онімів та стратегії їх перекладу

Abstract

Постановка проблеми: Гастрономія є важливим компонентом ментальності народів, відбиваючи в собі погляди, побут та устрій представників різних національностей. Тексти гастрономічного дискурсу становлять одну з основних труднощів англо-українського перекладу, адже такі тексти насичені національно-специфічною лексикою, до якої належать найменування страв, продуктів харчування, способів приготування чи подачі їжі тощо. За допомогою порівняння текстів оригіналу й перекладу виявляється комплекс проблем, з якими може стикатися перекладач під час роботи з цими лексичними одиницями, аналізуються перекладацькі рішення, а також прийоми і трансформації, до яких вдаються перекладачі, представляються територіально й культурно сформовані перекладацькі традиції. Під час проведення наукового дослідження були використані наступні методи: 1) прийом порівняння, 2) прийом зіставлення; 3) прийом узагальнення; 4) метод інтерпретації; 5) історичний метод; 6) порівняльно-історичний метод; 7) лінгвопрагматичний аналіз; 8) лінгвосеміотичний аналіз; 9) функціональний аналіз, 10) структурний аналіз; 11) метод відбору та обробки лексичного матеріалу. Мета: теоретично обґрунтувати та проаналізувати специфіку утворення, функціонування та труднощі перекладу кулінаронімів англійської мови українською мовою.

Теоретичне значення: У даній роботі була проведена систематизація теоретичних передумов дослідження специфіки утворення, функціонування та труднощі перекладу кулінаронімів на українську мову. Також були розширені знання про кулінароніми англійської мови, їхню типологію, а також про потенціал використання перекладацьких стратегій одомашнення та відчуження під час перекладу англомовних кулінаронімів. Основні результати та висновки: У даній науковій роботі приділено увагу аналізу явища гастрономічного дискурсу загалом, проаналізовано основні поняття, пов’язані з дослідженнями цього типу дискурсу. Було визначено, що мовна картина світу та гастрономія перебувають у динамічній взаємодії та є невід’ємними складниками національної культури. З’ясовано, що гастрономічний дискурс являє собою один із найдавніших і найважливіших типів спілкування; це тип змішаної комунікації. Також сфокусовано увагу на реалізації стратегій одомашнення та відчуження для перекладу кулінаронімів англійської мови на українську. У роботі також здійснений аналіз методики викладання перекладу національно-специфічних реалій англійської мови студентам-перекладачам у ЗВО. Були розглянуті основні етапи та складові навчання перекладу, а також на основі цих даних розроблені вправи для навчання усного та письмового перекладу майбутніх перекладачів. Були надані практичні рекомендації щодо застосування англомовних текстів у навчальному процесі під час опанування студентами-перекладачами професійними компетенціями.

Постановка проблемы: Гастрономия является важным компонентом ментальности народов, отражая в себе взгляды, быт и устройство представителей разных национальностей. Тексты гастрономического дискурса составляют одну из основных трудностей англо-украинского перевода, так как такие тексты насыщены национально-специфической лексикой, к которой относятся наименование блюд, продуктов питания, способов приготовления или подачи пищи и т.д. Посредством сравнения текстов оригинала и перевода выявляется комплекс проблем, с которыми может сталкиваться переводчик при работе с этими лексическими единицами, анализируются переводческие решения, а также приемы и трансформации, к которым прибегают переводчики, представляются территориально и культурно сложившиеся переводческие традиции. При проведении научного исследования были использованы следующие методы: 1) прием сравнения; 2) прием сопоставления; 3) прием обобщения; 4) метод интерпретации; 5) исторический метод; 6) сравнительно-исторический метод; 7) лингвопрагматический анализ; 8) лингвосемиотический анализ; 9) функциональный анализ; 10) структурный анализ; 11) способ отбора и обработки лексического материала. Цель: теоретически обосновать и проанализировать специфику образования, функционирования и трудности перевода кулинаронимов на украинский язык.. Теоретическое значение: В данной работе была проведена систематизация теоретических предпосылок исследования специфики образования, функционирования и трудности перевода кулинаронимов на украинский язык. Также были расширены знания о кулинаронимах английского языка, их типологии, а также о потенциале использования переводческих стратегий одомашнивания и отчуждения при переводе англоязычных кулинаронимов. Основные результаты и выводы: В данной научной работе уделено внимание анализу явления гастрономического дискурса, проанализированы основные понятия, связанные с исследованиями этого типа дискурса. Было определено, что картина мира и гастрономия находятся в динамическом взаимодействии и являются неотъемлемыми составляющими национальной культуры. Выяснено, что гастрономический дискурс представляет собой один из самых древних и важных типов общения; это тип смешанной коммуникации. Также сфокусировано внимание на реализации стратегий одомашнивания и отчуждения перевода кулинаронимов английского языка на украинский. В работе проведен анализ методики преподавания перевода национально-специфических реалий английского языка студентам-переводчикам в ЗВО. Были рассмотрены основные этапы и составляющие обучения переводу, а также на основе этих данных разработаны упражнения для обучения устного и письменного перевода будущих переводчиков. Были предоставлены практические рекомендации по применению англоязычных текстов в учебном процессе при овладении студентами-переводчиками профессиональными компетенциями.

Problem statement: Gastronomy is an important component of the mentality of peoples, reflecting the views, way of life and structure of representatives of different nationalities. Texts of gastronomic discourse are one of the main difficulties of English-Ukrainian translation, because such texts are full of national-specific vocabulary, which includes the names of dishes, foods, methods of cooking or serving food and more. By comparing the original and translated texts, a set of problems that a translator may face when working with these lexical items is revealed, translation decisions are analyzed, as well as methods and transformations used by translators, territorially and culturally formed translation traditions are presented. During the research, the following methods were used: 1) analytical method; 1) acceptance of comparison, 2) reception of comparison; 3) reception of generalization; 4) method of interpretation; 5) historical method; 6) comparative-historical method; 7) linguopragmatic analysis; 8) linguosemiotic analysis; 9) functional analysis, 10) structural analysis; 11) method of selection and processing of lexical material. Objective: o theoretically substantiate and analyze the specifics of the formation, functioning and difficulties of translating culinary names of English into Ukrainian. Theoretical value: In this paper the systematization of theoretical preconditions of research of specificity of formation, functioning and difficulties of translation of culinary names into the Ukrainian language has been carried out. Knowledge of English cuisine, their typology, as well as the potential of using translation strategies of domestication and alienation in the translation of English cuisine has also been expanded. Main results and conclusions: This research focuses on the analysis of the phenomenon of gastronomic discourse in general, analyzes the basic concepts associated with the study of this type of discourse. It was determined that the linguistic picture of the world and gastronomy are in dynamic interaction and are integral components of national culture. Gastronomic discourse has been found to be one of the oldest and most important types of communication; this is a type of mixed communication. Attention is also focused on the implementation of strategies of domestication and alienation for the translation of culinary names of English into Ukrainian. The paper also analyzes the methodology of teaching the translation of nationally specific realities of English to students-translators in the Free Economic Zone. The main stages and components of translation training were considered, and on the basis of these data, exercises for teaching oral and written translation to future translators were developed. Practical recommendations were provided on the use of English texts in the educational process during the acquisition of professional competencies by students-translators.