Клініко-рентгенологічна картина генералізованого пародонтиту у хворих на фоні ураження міжхребцевих дисків шийного відділу

Abstract

Вступ. В останні роки все більша увага приділяється вивченню взаємозв’язку запальних процесів у пародонті з соматичними захворюваннями. Відома вагома роль системних процесів, зокрема, дистрофічних уражень хребта, які призводять до глибоких змін внутрішнього середовища організму і структурних уражень тканин пародонта. Питання особливостей клінічного перебігу хвороб пародонта у пацієнтів при переважному ураженні між­хребцевих дисків шийного відділу (УМДШВ) недостатньо висвітлені у літературі та залишаються актуальними.

Мета дослідження: вивчення особливостей клініко-рентгенологічних показників стану тканин пародонта у пацієнтів із супровідним ураженням міжхребцевих дисків шийного відділу.

Матеріали і методи. Проведено клінічне та рентгенологічне обстеження 74-х хворих з УМДШВ: 48 осіб ІІ періоду зрілого віку з хронічним генералізованим пародонтитом початкового – І ступеня і 26 пацієнтів літнього вікового періоду з хронічним генералізованим пародонтитом ІІ–ІІІ ступеня важкості. 40 пацієнтів аналогічних вікових груп та ідентичними ураженнями тканин пародонта без супутніх захворювань слугували контролем.

Результати дослідження. При порівнянні клінічної симптоматики хронічного генералізованого пародонтиту у групах хворих з ураженням міжхребцевих дисків шийного відділу і без соматичної патології встановлено: збільшення глибини пародонтальних кишень і рецесії ясен (відповідно на 12,6 і 34,2 % в ІІ періоді зрілого віку і на 10,2 і 16,2 % – в літньому), індексу кровоточивості (на 19,4 % в ІІ періоді зрілого віку і на 38,3 % – в літньому) та інтенсивності ексудації із пародонтальних кишень (на 30,3 % в ІІ періоді зрілого віку і 13,5 % – в літньому) з високим ступенем ймовірності різниці показників. Показники стану фуркації у горизонтальному та вертикальному напрямку за Тарноу–Флетчером і Хемпом, у хворих з ураженням міжхребцевих дисків шийного відділу також були гірше. Крим того, встановлено суттєве зменшення відсотка хворих з початковим ступенем резорбції альвеолярного відростка та збільшення – з високим.

Висновки. При клініко-рентгенологічному дослідженні хворих встановлено негативний вплив дистрофічних уражень шийного відділу хребта на клінічний перебіг захворювань пародонта, його поглиблення та обтяження.

Introduction. In recent years, more and more attention has been paid to the study of the relationship between inflammatory processes in the periodontium and somatic diseases. Systemic processes, in particular, dystrophic lesions of the spine are known to have a significant role, leading to profound changes in the internal environment of the body and structural lesions of the periodontal tissues. The peculiarities of the clinical course of periodontal disease in patients with predominant damage of the cervical intervertebral discs are insufficiently described in the literature and remain relevant.

The aim of this work was to study the features of clinical and radiographic indicators of periodontal tissues condition in patients with concomitant lesions of the intervertebral discs of the cervical spine.

Materials and methods. Clinical and X-ray examination of 74 patients with the damage of cervical intervertebral discs was carried out: 48 persons of late mature age with stage I chronic generalized periodontitis and 26 elderly patients with stage II–III chronic generalized periodontitis. 40 patients of similar age groups and identical periodontal lesions without comorbidities comprised the control group.

Research results. When comparing the clinical symptoms of chronic generalized periodontitis in groups of patients with damage of the intervertebral discs of the cervical spine and without somatic pathology, we revealed: increasing the depth of periodontal pockets and recession of the gums by 12.6% and 34.2% in late mature age subjects and by 10.2% and 16.2% in the elderly; the bleeding index by 19.4% in late mature age subjects and by 38.3% in the elderly; the intensity of exudation from periodontal pockets by 30.3% and 13.5%, respectively, with a high significant difference (p < 0.001). The indicators of furcation in the horizontal and vertical directions according to Tarnow–Fletcher and Hamp, respectively, were also worse in patients with damage of the cervical intervertebral discs. In addition, there was a decrease in the percentage of patients with an initial degree of bone resorption and an increase – with a high degree of bone loss.

Conclusions. The clinical and radiographic study of patients revealed a negative impact of dystrophic lesions of the cervical spine on the clinical course of periodontal diseases, its deepening and burdening.