Please use this identifier to cite or link to this item: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/90145
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Матеріалознавчі аспекти ефективності вибухової кумуляції
Authors Войтенко, Ю.І.
Гошовський, С.В.
Zakusylo, Roman Vasylovych  
ORCID http://orcid.org/0000-0003-3823-4040
Keywords монолітні метали і сплави
пористі монометалічні матеріали
пористі композитні матеріали
кумулятивний струмень
вибухова кумуляція
лайнер
monolithic metals and alloys
porous monometallic materials
porous composite materials
cumulative jet
explosive accumulation
liner
Type Conference Papers
Date of Issue 2022
URI https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/90145
Publisher Сумський державний університет
License In Copyright
Citation Войтенко Ю. І., Гошовський С. В., Закусило Р. В. Матеріалознавчі аспекти ефективності вибухової кумуляції // Хімічна технологія: наука, економіка та виробництво : збірник наукових праць VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Шостка, 23-25 листопада 2022 р. / гол. ред. Р. В. Закусило. Суми : Сумський державний університет, 2022. С. 56-59.
Abstract Для аналізу впливу матеріалу лайнера на глибину проникнення кумулятивного струменю (КС) в металічні і неметалічні матеріали доцільно розглядати дві групи матеріалів і основні фізичні процеси, які супроводжують формування КС і їх проникання в перепону: − монолітні метали і сплави; − пористі монометалічні матеріали і пористі композитні матеріали. В першому випадку відмічається залежність між здатністю металу до швидкого обтиснення і типом кристалічної решітки. Важкі пластичні метали групи міді і деякі сплави утворюють суцільні струмені, щільність яких не більше, ніж на 10% нижча щільності матеріалу лайнера і деякі, при великому видовженні (~ в 10 разів у порівнянні з вихідною довжиною твірного облицювання) не розриваються і зберігають високу щільність [1, 2,]. Інші метали, наприклад, залізо та цинк спочатку утворюють суцільні струмені, які, на відміну від попередніх, розриваються значно раніше [3]. Крихкі метали, зокрема W, Ti, особливо з домішками неметалів, метали та композити з високою пористістю з порошків взагалі не утворюють суцільних струменів, або утворюють на короткий період часу [2, 3]. Вони утворюють дискретні струмені, які складаються з окремих твердих частин і конгломератів (кластерів) скупчень цих частин [3]. Незважаючи на це, у разі дотримання технологічного регламенту, точності виготовлення заряду і лайнера пробиття сталевої мішені (НВ =2,39 ГПа) зарядом калібром 100 мм досягало 800 мм і вище при відстані до мішені 500 – 750 мм. Кращий результат – 10-11 калібрів був отриманий при відстані до мішені 7,5 – 10 калібрів і товщині лайнера 1,5 мм. Лайнер був виготовлений із псевдосплаву W-Cu щільністю 14,8 г/см3. ВР – PBX (95 % HMX – октоген). Ці результати говорять на доцільність застосування важких сплавів і псевдосплавів, які отримують методами порошкової металургії. Автор [4], характеризуючи різноманітні матеріали лайнерів, відмічає, що багатофазні матеріали є найгіршими. Струмені не компактні, з можливістю радіального розходження (розсіювання) і рано фрагментуються. Лайнери з твердих розчинів (табл. 1 [4]) можуть утворювати когерентні (не розпушені) КС, але не настільки пластичні, як їх чисті металеві складові. Струмені від евтектичних сплавів безперервні і добре проникають в сталеві мішені під нормальним кутом. Єдиний повністю протестований евтектоїд 78Zn – 22Al і його варіанти не показали якісних КС. При сплескуванні конічних лайнерів утворюється хмара крихких часток, яка має тенденцію радіально розсіюватися. Пресовані, або спечені композити (крайній правий стовбець) продукують безперервні КС, але мають схильність радіально розсіюватись на великих відстанях. Металічні гомогенні матеріали з відносно невеликою і середньою пористістю (5…25%) також утворюють суцільні струмені, проте час існування і руху до моменту розриву менший, ніж у монолітних металів. Про це зокрема свідчать вигляд залежностей глибини пробиття L/dc(F/dc) від відстані до мішені F, близький до параболічної (dc – калібр заряду). Він показує, що після досягнення максимуму глибини пробиття для певного значення F (фокусної відстані для даного заряду) зменшується щільність матеріалу в КС [2, 4, 5, 6].
Appears in Collections: Наукові видання (ШІ)

Views

Argentina Argentina
1
Germany Germany
2863
Ireland Ireland
33
Netherlands Netherlands
1
Switzerland Switzerland
1186
Ukraine Ukraine
16038845
United Kingdom United Kingdom
82026
United States United States
64413720
Unknown Country Unknown Country
161077353

Downloads

France France
1
Netherlands Netherlands
1468152
Switzerland Switzerland
1
Ukraine Ukraine
2661530
United States United States
32163805
Unknown Country Unknown Country
80538678

Files

File Size Format Downloads
Voitenko_vybukhova_kumuliatsiia.pdf 699.68 kB Adobe PDF 116832167

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.