Особливості макроекономічного обліку в системі господарського механізму країни

Abstract

Проблеми структури, збалансованості і рівномірного зростання національної економіки та її складових (галузей, інституційних секторів, регіонів) завжди посідали чільне місце в світовій та вітчизняній економічній науці. Особливий інтерес до системних досліджень структури національної економіки, її господарського механізму виникає після виходу фундаментальних досліджень з макроекономіки Дж. Кейнса, Р. Фріша, Я. Тінбергена, Р.Стоуна, І В.Леонтьєва та інших. З початку свого заснування Організація Об'єднаних Націй розпочинає роботи, спрямовані на проведення економічного аналізу становища різних країн за єдиною методикою, і таким чином, сприяє систематичним дослідженням національного обліку, структури національних рахунків та підтримці економічної рівноваги та стабільності. Одним із нагальних завдань, що стоять перед економічною наукою, є дослідження значення, місця, ролі та принципів ведення національного рахівництва, застосування Системи національних рахунків (далі - СНР) як складової господарського механізму країни з метою відповідності загальноприйнятій в міжнародній практиці системі обліку і статистики. Ці та інші важливі завдання досліджуються сучасними науковцями: А.Гальчинським, Б.Рябушкіним, В.Базилевичем, А.Пономаренком, С.Панчишиним, Г.Кірейцевим, В.Швецем, А.Головком, В.Тарасевичем, І.Нікітіною та іншими вченими [1]. Особливо слід відзначити наукове дослідження проблем національного рахівництва,з дійснене С.Мочерним, Р.Моториним, С.Герасименком. Написані на основі їх досліджень підручники є сучасним найбільш глибоким і комплексним дослідженням проблем національного рахівництва. СНР дає ключ до розуміння взаємозв'язку мікроекономіки (діяльність малих економічних одиниць - таких, як сімейні господарства, ділові фірми і урядові установи) і макроекономіки (інфляція, зайнятість, економічне зростання, яке включає створення національного і внутрішнього продукту), також СНР створює міцну основу для оцінки управлінських рішень, що приймаються у сфері господарського механізму країни, окремих законодавчих актів з точки зору їх впливу на великомасштабні економічні явища в їх взаємозв'язку у постсоціалістичній економіці. Це, природно, потребує кардинальної зміни нашого розуміння всього економічного обороту господарського механізму, соціально-економічних процесів, їх обліку і аналізу. В цілому світовий досвід використання СНР в системі господарювання дає позитивну оцінку обліку господарських операцій на всіх рівнях економіки. Тому існує необхідність комплексного дослідження національного рахівництва як складової господарського механізму постсоціалістичної економіки з метою удосконалення його якості виходячи з потреб користувачів.