Інформативність візуального оцінювання об’єму крововтрати на догоспітальному етапі

Abstract

Вступ. Тяжка механічна травма є однією з основних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що призводить до загибелі понад 5,8 мільйонів людей у всьому світі щорічно. Основною причиною смерті, якій потенційно можливо б запобігти у таких постраждалих, є неконтрольована посттравматична кровотеча. Матеріали та методи дослідження. В експерименті взяли участь 32 медичні працівники зі стажем практичної діяльності від 0 до 18 років. Учасникам було запропоновано п’ять покрокових сценаріїв з різною крововтратою з подальшим візуальним оцінюванням її об’єму. Час перегляду кожного сценарію був коротким, що дозволяло відобразити дефіцит часу, який зазнають медичні працівники догоспітальної ланки під час надання екстреної допомоги постраждалому на місці події. Для кожної оцінки розраховували стандартну похибку (абсолютне значення (розрахунковий об’єм ‒ фактичний об’єм) / фактичний об’єм × 100). Результати дослідження. У більшості сценаріїв спостерігали переоцінювання малих об’ємів крововтрати. У той же час відзначається недооцінювання великих об’ємів. Середня стандартна похибка становила 127,9% з діапазоном від 49,2% до 164%. Достатня точність оцінювання була визначена в межах 20% від фактичного об’єму крововтрати. Лише у 51 випадку, що становить 31,88%, оцінювання було в межах 20% від точного значення. Найточніші оцінки були для сценарію з симуляцією поранення стегна на асфальті (62,5% правильних відповідей), і найгірші для сценарію з манекеном, одягнутим у футболку, у якій третина передньої поверхні просочена кров’ю – жодної правильної відповіді.

Introduction. Severe mechanical trauma is one of the major medical and social problems of modern society, resulting in more than 5.8 million deaths worldwide each year. The leading cause of potentially preventable death in these victims is uncontrolled post-traumatic hemorrhage. Research materials and methods. The experiment involved 32 healthcare professionals with 0 to 18 years of practice experience. Participants were presented with five step-by-step scenarios of varying blood loss, followed by a visual assessment of the blood loss. The time for viewing each scenario was short, which allowed us to reflect the time constraints experienced by prehospital medical personnel when providing emergency care to a victim at the scene. For each assessment, the standard error was calculated (absolute value (estimated volume ‒ actual volume) / actual volume × 100). Researchresults. In most scenarios, we observed an overestimation of small blood loss. At the same time, large volumes were underestimated. The average standard error was 127.9% with a range of 49.2% to 164%. Sufficient accuracy of assessment was determined to be within 20% of actual blood loss. Only in 51 cases, or 31.88%, was the estimate within 20% of the exact value. The most accurate estimates were for the scenario with a simulated thigh wound on asphalt (62.5% correct) and the worst for the scenario with a mannequinwearing a T-shirt with one-third of the front soaked in blood ‒ no correct answers.