Взаємозв’язок ортодонтичного лікування та логопедичної корекції в реабілітації дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння

Abstract

Мета роботи: обґрунтування, апробація та впровадження у клінічну практику системи комплексного впливу на подолання мовленнєвих порушень у дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння (ВНГП) при одночасному проведенні ортодонтичного лікування. Матеріали і методи. Обстежено 97 дітей віком від 4,5 до 14 років із однобічними ВНГП на етапах мультидисциплінарної комплексної реабілітації. В усіх обстежених встановлено зубощелепні деформації, порушення кінетичного та кінестетичного праксисів, недоліки звуковимови та мовленнєвого дихання, наявність назалізації. Одночасно проходили ортодонтичне лікування та знаходились на корекційному навчанні у логопеда 48,5% пацієнтів (n=47) протягом 6–9 місяців. Результати. Корекційна робота складалася з двох етапів: підготовчого та основного. Із розрахунку на одну дитину серед усіх обстежених встановлено в середньому по 11 помилок звуковимови. У результаті проведеної роботи по подоланню мовленнєвих порушень, варіативність помилок серед пацієнтів, які одночасно знаходились на ортодонтичному лікуванні знімною ортодонтичною апаратурою (n=31) та проходили корекційне логопедичне навчання,зменшилась у 4,1 рази, із незнімною (n=16) – у 2,5 рази. Висновки. Логопедичні порушення у дітей з ВНГП найбільш ефективно коригуються при ранній грамотній міждисциплінарній взаємодії логопеда та ортодонта з використанням інноваційних та авторських технологій, варіативності логопристроїв із застосуванням індивідуального диференційованого підходу, що суттєво покращує формування фонетичної сторони мовлення.

The aim of the study: substantiation, approval and clinical practice implementation of a complex system to influence overcoming speech disorders in children with cleft lip and palate (CLP) with simultaneous conduct orthodontic treatment. Materials and methods. An examination of 97 children aged 4.5 to 14 years with unilateral CLP at the stages of multidisciplinary complex rehabilitation was performed. In all the subjects, dentognathic deformations violations of kinetic and kinesthetic praxis’, speech defects and speech breathing, and the presence of nasalization were found. 48.5% of patients (n=47) underwent orthodontic treatment and corrective training with a speech therapist for 6–9 months. Results. Corrective work consisted of two stages: preparatory and main. Based on the calculation per child before the start of treatment, an average of 11 sound-speech errors were found among all the subjects. As a result of the work carried out to overcome speech disorders, the variability of errors in sound pronunciation among patients who were simultaneously undergoing orthodontic treatment with removable orthodontic appliances (n=31) and underwent corrective speech therapy training decreased by 4.1 times, with fixed appliances (n=16) –by 2.5 times. Conclusions. Speech disorders in children with CLP are most effectively corrected with early competent interdisciplinary interaction of a speech therapist and an orthodontist using innovative and original technologies, and the variability of speech devices with the use of an individual differentiated approach, which significantly improves the formation of the phonetic side of speech.