Учителі народних (початкових) шкіл Дрогобицького повіту Західно-Української Народної Республіки (1918–1919)

Abstract

Мета статті – проаналізувати чисельність, національний склад, участь в державотворчих процесах учителів народних (початкових) шкіл Дрогобицького повіту Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) від часу становлення української влади у листопаді 1918 р. до польської окупації Дрогобиччини у травні 1919 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез) та спеціально-історичні (історико-системний, історико-типологічний, історико-генетичний, історико-порівняльний) методи. Наукова новизна: уперше досліджено чисельність, національний склад, участь в державотворчих процесах учителів народних (початкових) шкіл Дрогобицького повіту ЗУНР. У результаті дослідження встановлено, що до 1 листопада 1918 р. у Дрогобицькому повіті працювало 370 учителів початкових шкіл, з них лише 87 українців. Наприкінці листопада 1918 р. українські органи управління освітою Дрогобицького повіту на чолі з І. Ліщинським зобов’язали вчителів скласти присягу на вірність Українській державі. Цей акт спочатку виконали 132 педагоги: 87 українців, 37 євреїв і 8 поляків. До лютого 1919 р. було прийнято 80 нових вчителів: 61 українець, 14 поляків, 5 євреїв. Тож кількість учителів у початкових школах Дрогобицького повіту ЗУНР сягнула 212 осіб. Частина учителів (С. Кужіль, Є. Кузів, І. Ліщинський, П. Лопата, К. Мацюк, В. Ратальський та ін.) взяли активну участь у державотворчих процесах. На Дрогобиччині у досліджуваний період продовжував активно діяти осередок Товариства “Взаїмна поміч галицьких і буковинських учителів” на чолі з Костем Мацюком. З березня 1919 р. осередок видавав газету “Нова школа”.

The purpose of the article is to analyze the number, national composition, and participation in state-building processes of primary school teachers of the Drohobych district of the West Ukrainian People’s Republic (WUPR) from the time of the formation of the Ukrainian government in November 1918 until the Polish occupation of Drohobych district in May 1919. Research methodology is based on the principles of historicism, systematicity, authorial objectivity, as well as general scientific (analysis, synthesis) and special-historical (historical-systemic, historical-typological, historical-genetic, historicalcomparative) methods. The Scientific Novelty: for the first time, the number, national composition, participation in state-building processes of primary school teachers of the Drohobych district of WUPR were investigated. As a result of the research, it was established that by November 1, 1918, 370 primary school teachers worked in Drohobych district, of which only 87 were Ukrainians. At the end of November 1918, the Ukrainian educational authorities of the Drohobych district, headed by I. Lishchynskyi, obliged the teachers to take an oath of loyalty to the Ukrainian state. This act was initially performed by 132 teachers: 87 Ukrainians, 37 Jews and 8 Poles. By February 1919, 80 new teachers were accepted: 61 Ukrainians, 14 Poles, 5 Jews. Thus, the number of teachers in primary schools of the Drohobych district of WUPR reached 212 people. Some of the teachers (S. Kuzhil, E. Kuziv, I. Lishchynskyi, P. Lopata, K. Matsyuk, V. Ratalskyi, etc.) took an active part in the processes of building the Ukrainian state. It has been investigated that the branch of the Society “Mutual Aid of Galician and Bukovynian Teachers”, which published the newspaper “New School” (“Nova Schkola”) since March 1919, continued to be active in the Drohobych district.