Концепт DEATH в англомовному дискурсі: лінгвосинергетичний аспект

Abstract

У дисертації концепт визначено як ментальну репрезентацію абстрактної одиниці знання, яка зазнає модифікації через індивідуальні характеристики особистості, зокрема освітній рівень, соціальний статус, культурну приналежність та релігійні переконання. Ця структурована думка об’єднує вербальні та невербальні компоненти знання про досліджуваний об’єкт, активно впливаючи на пізнання та комунікацію індивіда. Вона маніфестується в мовленнєвих актах, вимагаючи аналізу в контексті взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників, пов’язаних з інтеграцією особи в більш широкий екстралінгвістичний і соціокультурний контекст. Об’єктом дослідження є концепт DEATH в англомовному дискурсі, предметом дослідження – мовні вияви концепту, які реалізують концепт у дискурсі і доводять його синергетичний характер. Доведено, що повне розуміння актуальності комплексного аналізу концептів виходить за межі чинних лінгвокультурологічних і лінгвокогнітивних методів. Обидва підходи взаємодоповнюють один одного, оскільки концепт є ментальним утворенням у свідомості індивіда, що слугує мостом до культурної концептосфери соціуму, а також одиницею культури, фіксуючи колективний досвід, який стає частиною індивідуального надбання. Лінгвокогнітивний аналіз простежує шлях від індивідуальної свідомості до культурних узагальнень, тоді як лінгвокультурологічний аналіз – від культури до особистісної свідомості. Сучасні методи, такі як дефініційний аналіз, етимологічне дослідження, аналіз через лексико-семантичні поля, асоціативні експерименти та концептуальний аналіз є головними у вивченні лінгвокультурних і лінгвокогнітивних аспектів концептів. Дискурс проаналізовано як складну та багатовимірну категорію, що віддзеркалює мовленнєву взаємодію та комунікаційні процеси в суспільстві, зокрема соціокультурні, психологічні, ідеологічні та інституційні детермінанти, які формують структуру та сутність мовлення. Дослідження дискурсу є основним для розуміння механізмів, за допомогою яких мова є інструментом вербалізації концептів і конструювання соціальних взаємодій, відносин і культурних нормативів. Розглянуто, що корпусна лінгвістика є ефективною методологією для аналізу концептів, оскільки вона забезпечує систематичний та об’єктивний підхід до вивчення мовного матеріалу, дозволяючи обробляти значні обсяги даних за короткий період. Застосування конкордансів, корпусних словників і статистичних методів аналізу розширює можливості дослідників для глибокого розуміння концептів і варіативності їхнього трактування серед різних мовних груп. Висвітлено центральний принцип синергетики стосовно того, що порядок і організація можуть виникнути спонтанно з хаосу через процеси внутрішньої самоорганізації та взаємодії із зовнішнім середовищем, що сприяє адаптації та самозбереженню. Основа цієї парадигми полягає в еволюційному розумінні цілісності, де аналіз явищ переходить від розгляду лінійних зв’язків до нелінійної, хаотичної варіативності, водночас зважаючи на вплив зовнішніх чинників і переходячи від дискретності до фрактальності для відображення безперервної динаміки систем. Концепт розглянуто як саморегульовану, гомеостатичну, ієрархічно організовану систему з нелінійною динамікою та фрактальною структурою, що виявляє тенденцію до самоподібності. Це підкреслює механізми формування та подання концептів у мові, відкриваючи нові перспективи для розуміння когнітивних процесів, асоційованих із вербалізацією концептів. Окреслено, що відсутність уніфікованої структури концепту, яка одночасно враховувала б усі його аспекти, вимагає розроблення нових міждисциплінарних підходів, які б дозволили кореляцію між мовою і мисленням через вивчення когнітивних процесів лінгвістичними методами. Цей підхід передбачає аналіз мовленнєвої діяльності як взаємодійної системи з іншими системами в мовному середовищі, розглядаючи концепт як динамічну когнітивну модель, на яку впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники. Доведено, що такий лінгвосинергетичний аналіз є ефективним засобом для вивчення функціонування концептів, зважаючи на їхню багаторівневу структуру та динаміку змін у часі. У межах здійсненого аналізу було ідентифіковано та охарактеризовано ім’я концепту DEATH. Було розроблено лексико-семантичну структуру концепту DEATH, що дозволило виявити понятійний зміст цього концепту. Твердження про фрактальність лексико-семантичного поля концепту DEATH підкріплено аргументами, що фрактальність проявляється в його рекурсивності: лексико семантичні варіанти можуть необмежено розвиватися та комплектуватися, зберігаючи організованість. Рекурсивність знаходить вираження як у змісті, так і у формі подання інформації, де кожен мікрофрактал має здатність до автономного функціонування, а властивість самоподібності забезпечує єдність у різноманітті, формуючи цілісне сприйняття поля. Було створено фреймову модель для концепту DEATH, де було аргументовано ідею про його фрактальну рекурсивність. З використанням методології лінгвістичних мереж було систематизовано значення концепту DEATH відповідно до основних пропозиційних моделей. Лінгвістична мережева модель концепту продемонструвала, що смерть може бути інтерпретовано через різноманітні атрибути та контексти, описуючи її як процес або стан, що може мати багато причин і наслідків, а також асоціюватися з різними символами та емоціями. Ця модель підкреслює фрактальну природу концепту DEATH, де кожен компонент вбудовується в інший, створюючи складну, динамічну та рекурсивну структуру. Доведено, що фрактальне розташування елементів мережі забезпечує єдність концептуальної структури, де значення кожної окремої моделі містить у собі значення всіх інших, узагальнюючи або визначаючи їх наперед. Це означає, що за будь-якою окремою моделлю можна реконструювати всю концептуальну мережу з її компонентами, указуючи на самоподібність, складність, динамічність і рекурсивність лінгвістичної мережі концепту DEATH. На основі принципів синергетики було розроблено цілісну лінгвосинергетичну модель концепту з використанням категоріального і понятійного апарату синергетики в лінгвістиці для пояснення механізмів саморегуляції концепту як структури, що самостійно організовується в гомеостатичну, ієрархічну систему з відкритою нелінійною динамікою. Дослідження підтвердило фрактальну природу концепту з акцентом на його основні характеристики: самоподібність, динаміку, нерегулярність, рекурсивність і дробовість, де кожен елемент містить інформацію про ціле, здатен до саморозвитку та має здатність до автономної функції, зберігаючи водночас єдність у різноманітності та формуючи цілісне сприйняття концепту. Проаналізовано, що розвиток концепту проходить через різні фази (від початкової до кінцевої) з можливістю переходу до нових станів або повернення до попередніх за умови флуктуацій. Ця модель підкреслює неперервний характер еволюції концепту, що проявляється в безкінечній послідовності тимчасових станів, що взаємозалежно трансформуються. Лінгвосинергетичний підхід до вивчення фракталів відкриває нові перспективи для аналізу складних, багаторівневих структур, надаючи змогу глибше зрозуміти багатомасштабність і стереоскопічність об’єктів різноманітного походження. Дослідження соціокультурного аспекту концепту DEATH в англомовному контексті виявило, як мова слугує засобом подання та інтерпретації поняття смерті, сприяючи формуванню уявлення про лінгвістичну цілісність концепту. Аналіз концептуальних метафор концепту DEATH висвітлив різні виміри феномену смерті, зокрема його інтерпретацію як зміну стану, кульмінацію життєвого шляху, особистого досвіду, природної частини існування, полегшення від страждань або переходу до іншого стану. Застосування асоціативного експерименту додатково розкрило, як англомовне суспільство концептуалізує смерть, акцентуючи на емоційній втраті, природності, страху перед невідомістю, релігійних переконаннях і невизначеності. Практичне застосування методики лінгвальних мереж дозволило розробити і застосувати на практиці методику виявлення і попередження депресивних станів серед молоді, яка уникає відвертих розмов на тему смерті.

The dissertation defines the concept as a mental representation of an abstract unit of knowledge that undergoes modification through individual characteristics of a person, including education level, social status, cultural affiliation, and religious beliefs. This structured thought combines verbal and non-verbal components of knowledge about the studied object, actively influencing the cognition and communication of an individual. It manifests in speech acts, requiring analysis in the context of the interaction of external and internal factors related to the integration of the individual into a broader extralinguistic and sociocultural context. The object of study is the concept of DEATH in English discourse, and the subject of study is the linguistic manifestations of the concept, which realize the concept in discourse and demonstrate its synergetic character. It has been proven that a complete understanding of the relevance of a comprehensive analysis of concepts goes beyond the existing methods of linguocultural and linguocognitive approaches. Both approaches complement each other, as the concept acts as a mental formation in the consciousness of an individual, serving as a bridge to the cultural conceptosphere of society, as well as a cultural unit, recording the collective experience that becomes part of the individual’s heritage. Linguocognitive analysis traces the path from individual consciousness to cultural generalizations, while linguocultural analysis leads from culture to personal consciousness. Modern methods, such as definitional analysis, etymological research, analysis through lexical-semantical fields, associative experiments, and conceptual analysis, are key in studying the linguocultural and linguocognitive aspects of concepts. Discourse is analyzed as a complex and multidimensional category that reflects verbal interaction and communication processes in society, including sociocultural, psychological, ideological, and institutional determinants that shape the structure and essence of speech. The study of discourse is key to understanding the mechanisms by which language serves as a tool for verbalizing concepts and constructing social interactions, relationships, and cultural norms. Corpus linguistics is presented as an effective methodology for analyzing concepts, providing a systematic and objective approach to studying linguistic material, allowing for the processing of significant amounts of data in a short period. The use of concordances, corpus dictionaries, and statistical analysis methods expands the possibilities for researchers to deeply understand concepts and the variability of their interpretations among different linguistic groups. The central principle of synergetics regarding the spontaneous emergence of order and organization from chaos through processes of internal self-organization and interaction with the external environment, promoting adaptation and self-preservation, is highlighted. The basis of this paradigm lies in an evolutionary understanding of wholeness, where the analysis of phenomena transitions from linear connections to nonlinear, chaotic variability, taking into account the influence of external factors and moving from discreteness to fractality to reflect the continuous dynamics of systems. The concept is viewed as a self-regulated, homeostatic, hierarchically organized system with nonlinear dynamics and a fractal structure, revealing a tendency towards self-similarity. This underscores the mechanisms of formation and representation of concepts in language, opening new perspectives for understanding cognitive processes associated with the verbalization of concepts. The absence of a unified structure of the concept that simultaneously took into account all its aspects requires the development of new interdisciplinary approaches that would allow for a correlation between language and thinking through the study of cognitive processes by linguistic methods. This approach involves analyzing speech activity as an interacting system with other systems in the linguistic environment, considering the concept as a dynamic cognitive model, influenced by both internal and external factors. It has been proven that such a lingvosynergetic analysis is an effective means of studying the functioning of concepts, taking into account their multi-level structure and the dynamics of changes over time. In the course of the analysis, the name of the concept DEATH was identified and characterized. A lexical-semantic structure of the concept DEATH was developed, allowing for the revelation of the conceptual content of this concept. The assertion of the fractality of the lexical-semantic field of the concept DEATH is supported by arguments that its fractality is manifested in its recursiveness: lexical-semantic variants can develop and complexify indefinitely, maintaining organization. Recursiveness is expressed both in content and in the form of information presentation, where each microfractal is capable of autonomous functioning, and the property of self-similarity ensures the execution of the law of unity in diversity, forming a holistic perception of the field. A frame model was created for the concept DEATH, where the idea of its fractal recursiveness was argued. Using the methodology of linguistic networks, the meanings of the concept DEATH were systematized according to the main propositional models. The linguistic network model of the concept demonstrated that death can be interpreted through various attributes and contexts, describing it as a process or state that can have many causes and effects, as well as being associated with different symbols and emotions. This model emphasizes the fractal nature of the concept DEATH, where each component is embedded in another, creating a complex, dynamic, and recursive structure. It has been proven that the fractal arrangement of network elements ensures the unity of the conceptual structure, where the meaning of each separate model includes the meanings of all others, generalizing or predicting them. This means that for any separate model, the entire conceptual network with its components can be reconstructed, indicating the self-similarity, complexity, dynamism, and recursiveness of the linguistic network of the concept DEATH. Based on the principles of synergetics, a comprehensive lingvosynergetic model of the concept was developed, using the categorical and conceptual apparatus of synergetics in linguistics to explain the mechanisms of self-regulation of the concept as a structure that independently organizes itself into a homeostatic, hierarchical system with open nonlinear dynamics. The study confirmed the fractal nature of the concept, focusing on its main characteristics: self-similarity, dynamism, irregularity, recursiveness, and fractionality, where each element contains information about the whole, is capable of self development, and has the ability to function autonomously, while maintaining unity in diversity and forming a holistic perception of the concept. The development of the concept goes through various phases, from the initial to the final, with the possibility of transitioning to new states or returning to previous ones in conditions of fluctuations. This model emphasizes the continuous nature of the concept’s evolution, manifested in an infinite sequence of temporary, interdependent transforming states. The lingvosynergetic approach to studying fractals opens new perspectives for analyzing complex, multi-level structures, allowing for a deeper understanding of the multiscale and stereoscopic nature of objects of various origins. The study of the sociocultural aspect of the concept DEATH in the English speaking context revealed how language serves as a means of representing and interpreting the notion of death, facilitating the formation of an understanding of the linguistic integrity of the concept. The analysis of conceptual metaphors of the concept DEATH highlighted various dimensions of the phenomenon of death, including its interpretation as a change of state, the culmination of life’s journey, personal experience, a natural part of existence, relief from suffering, or transition to another state. The application of an associative experiment further uncovered how the English-speaking society conceptualizes death, focusing on emotional loss, naturalness, fear of the unknown, religious beliefs, and uncertainty. The practical application of the methodology of linguistic networks allowed for the development and practical application of a methodology for detecting and preventing depressive states among young people who avoid open discussions on the topic of death.