Етіологія виникнення та стоматологічний статус у пацієнтів з дефектами зубних рядів мешканців Закарпатської області

Abstract

Мета дослідження. Оцінити стоматологічний статус у пацієнтів з дефектами зубних рядів, мешканців Закарпатської області та встановити причини їх виникнення. Матеріали і методи. Стоматологічний статус визначали у 450 осіб середнього віку, мешканців Закарпатської області. Встановлена етіологія виникнення дефектів зубних рядів, проведена індексна оцінка гігієни, наявності запально-деструктивних змін в пародонті, резорбції альвеолярних відростків та типу кістки. Математичний аналіз та перевірка достовірності результатів, а також обрахунок величин середньоарифметичних та середньоквадратичних похибок здійснювався на основі програмного забезпечення «Statistica 6.0». Результати та їх обговорення. У випадку включених дефектів протяжністю 1–2 зуби в етіології превалював ускладнений карієс у 57,0%; при протяжності включених дефектів протяжністю 3 і більше зубів – захворювання тканин пародонта у 58,0% (25,8% – 16 на верхній щелепі, 32,2% – 20 на нижній). При дистально необмежених дефектах серед етіологічних чинників превалювали захворювання тканин пародонта при односторонніх у 75,0%, при двосторонніх у 79,4%. Гігієна була не задовільною, встановлено наявність середнього та тяжкого ступеню тяжкості гінгівіту та пародонтиту; з превалюванням D2 типу кістки у 53,3% пацієнтів з включеними дефекти зубних рядів, та 54,5%пацієнтів з необмеженими дефектами зубних рядів. Висновки. У дорослого населення Закарпатської області середнього віку включені дефекти становлять 26,6%, а дистально необмежені 73,4%.

The aim of the study. To evaluate the dental status of patients with dentition defects and residents of the Transcarpathia and to establish the causes of their occurrence. Materials and methods. The dental status was determined in 450 middle-aged people, residents of the Transcarpathia. The etiology of dentition defects was established, and an index assessment of hygiene, inflammatory and destructive changes in the periodontium, resorption of alveolar processes, and bone type was performed. The mathematical analysis and verification of the results, as well as the calculation of the arithmetic mean and standard errors, were performed using the Statistica 6.0 software. Results and discussion. In the case of bounded edentulous spaces of 1–2 adjacent teeth, complicated caries prevailed in the etiology in 57.0%; in the case of bounded edentulous spaces of 3 or more adjacent teeth, periodontal tissue diseases prevailed in 58.0%(25.8% – 16 in the upper jaw, 32.2% – 20 in the lower jaw). In free-end edentulous spaces, periodontal tissue diseases prevailed among the etiologic factors: unilateral – in 75.0%, bilateral – in 79.4%. The hygiene was not satisfactory, the presence of moderate and severe gingivitis and periodontitis was observed with the prevalence of D2 bone type in 53.3% of patients with bounded edentulous spaces, and 54.5% of patients with free-end edentulous spaces. Conclusions. In the middle-aged adult population of the Transcarpathia, bounded edentulous spaces account for 26.6%, and free-end edentulous spaces account for 73.4%.