Статус вітаміну D, кальцію та фосфору у дітей із spina bifida

Abstract

Вступ. Діти із spina bifida (SB) становлять групу найбільшого ризику з розвитку дефіцитних станів вітамінів та мінералів, в тому числі вітаміну D в силу малорухливого способу життя, тривалого перебування в закритих приміщеннях, розладів харчування. Метою нашої роботи було визначити аліментарне забезпечення вітаміном D, кальцієм та фосфором дітей із розщілиною хребта (spina bifida) та вміст даних нутрієнтів в сироватці крові дітей із SB. Матеріали і методи. Під спостереженням було 20 дітей віком від 2-х до 17 років із вродженою вадою нервової трубки (spina bifida). Контрольну групу склали 67 здорових дітей віком від 6 до 17 років. Для визначення аліментарного забезпечення вітаміном D та мінералами кальцієм і фосфором проводили опитування дітей чи їх батьків за допомогою анкети, яка містила запитання щодо кількості споживання певних продуктів харчування впродовж тижня. Підраховували загальну кількість вітаміну D та мінералів кальцію і фосфору у тижневому раціоні, а також середньодобове їх споживання з харчовими продуктамита в цілому. Визначення концентрації 25-OH вітаміну D, кальцію і фосфору в сироватці крові проводили за допомогою імуноферментного аналізу. Результати. Серед обстежених дітей із SB переважали дівчатка (70,0%). Відставання у фізичному розвитку та білково-енергетичну недостатність встановлено у 3 (15,0%), надлишкову масу тіла – в 6 (30,0 %) дітей. У більшості дітей із SB мали місце клінічні прояви порушення мінерального обміну: порушення пропорцій тіла (55,0%), порушення постави (40,0%), сколіоз та/чи деформація грудної клітки (50,0%), карієс (40,0%). Не зважаючи на наявність у всіх дітей із SB у тижневому раціоні молочних, м’ясних і у 65,0% дітей рибних продуктів, їх кількість була недостатньою для забезпечення середньодобових потреб вітаміну D, кальцію та фосфору. Недостатнє надходження вітаміну D з продуктами харчування мало місце у 70,0% дітей, кальцію – у 90,0%, фосфору – у 80,0%, причому аліментарна забезпеченість кальцієм і фосфором у дітей із SB була достовірно нижчою, ніж у здорових дітей (р=0,0027 та р=0,0047, відповідно). Оптимальний рівень вітаміну D в сироватці крові спостерігали лише у 10,0% дітей із SB, що було в двічі менше, ніж у здорових, тоді як його дефіцит спостерігали в 1,5 рази частіше у дітей із SB, ніж у здорових дітей. У половини пацієнтів із SB був знижений рівень кальцію, а у 70,0% – знижений рівень фосфору. Висновки. Результати дослідження показують широку поширеність дефіцитуі недостатності вітаміну D (у 90,0%), дефіциту кальцію і фосфору у дітей із SB та недостатнє їх харчове забезпечення, що вказує на необхідний додатковий прийом даних нутрієнтів поряд з проведенням корекції харчування та способу життя. Подальші дослідження на більшій когорті пацієнтів з апробацією режимів саплементації є необхідним для зниження ризиків ускладнень та покращення якості життя дітей із SB.

Introduction. Children with spina bifida (SB) are at the highest risk of developing vitamin and mineral deficiencies, including vitamin D, due to a sedentary lifestyle, prolonged indoor stays, and dietary peculiarities. The aim of our study was to determine the dietary intakes of vitamin D, calcium, and phosphorus in children with spina bifida and the concentration of these nutrients in the serum of children with SB. Materials and Methods. The study included 20 children aged 2 to 17 years with congenital neural tube defect (spina bifida). The control group consisted of 67 healthy children aged 6 to 17 years. To determine the dietary intakes of vitamin D, calcium and phosphorus, children or their parents were surveyed using a questionnaire containing questions about the amount of consumption of certain food products over the week. The total amount of vitamin D, calcium, and phosphorus in the weekly diet was calculated, as well as their average daily intakes with food and overall. The concentration of 25-OH vitamin D, calcium, and phosphorus in the blood serum was determined using an enzyme immunoassay. Results. Among the examined children with SB, girls predominated (70.0%). Physical development delay and undernutrition were identified in 3 (15.0%) overweight - in 6 (30.0%) children. Most children with SB exhibited clinical manifestations of mineral metabolism disorders: body proportion disturbances (55.0%), posture disorders (40.0%), scoliosis and/or chest deformity (50.0%), and caries (40.0%). Despite the presence of dairy, meat, and fish products in the weekly diet of all children with SB, their quantity was insufficient to meet the daily needs for vitamin D, calcium, and phosphorus. Inadequate intake of vitamin D from food occurred in 70.0% of children, calcium deficiency in 90.0%, and phosphorus deficiency in 80.0%, with the alimentary provision of calcium and phosphorus in children with SB being significantly lower than in healthy children (p=0.0027 and p=0.0047, respectively). Optimal levels of vitamin D in the blood serum were observed in only 10.0% of children with SB, which was twice less than in healthy children, while its deficiency was observed 1.5 times more often in children with SB than in healthy children. Half of the patients with SB had reduced calcium levels, and 70.0% had reduced phosphorus levels. Conclusions. The study results demonstrate a wide prevalence of vitamin D deficiency and insufficiency (in 90.0%), calcium and phosphorus deficiency in children with SB, indicating the need for additional intake of these nutrients alongside dietary and lifestyle corrections. Further research on a larger cohort of patients with supplementation regimens is necessary to reduce the risk of complications and improve the quality of life for children with SB.