Linguosynergetic vector of studying contemporary Ukrainian discourse (on the material of “Voroshilovgrad” by Serhiy Zhadan)

Abstract

Дослідження розглядає лінгвосинергетичний підхід як новітній інструмент аналізу мови в сучасному українському дискурсі, зокрема через призму роману Сергія Жадана «Ворошиловград». У цьому контексті мова сприймається як складна адаптивна система, що характеризується нелінійними взаємодіями та самоорганізацією. Використовуючи принципи лінгвосинергетики, такі як відкриті системи, нелінійність, самоорганізація та біфуркації, дослідження розкриває механізми, за допомогою яких мова розвивається у відповідь на зміну соціокультурного середовища. Квінтесенційним прикладом цього динамічного процесу є роман «Ворошиловград». Твір відображає сутність суспільства, що перебуває в русі, де мовні елементи є не просто пасивними передавачами значення, а активними учасниками створення багатогранних літературних концептів. Концепти є прикладами того, як мова та культура переплітаються, кожна впливає та формує іншу в безперервній петлі зворотного зв’язку. Інтегруючи принципи лінгвосинергетики, це дослідження не лише занурюється у творчість Жадана, але й робить внесок у ширшу сферу лінгвістики та літературознавства. Наукова розвідка демонструє актуальність лінгвосинергетики в аналізі літературних текстів, особливо в контекстах, позначених швидкими соціальними та культурними трансформаціями. Завдяки цьому підходу дослідження підкреслює складний зв’язок між мовою та культурою, підтверджуючи важливість лінгвістичних досліджень для інтерпретації та розуміння еволюції наративів пострадянських суспільств.

This study delves into the linguosynergetic approach to analyzing language within contemporary Ukrainian discourse, specifically through the lens of Serhiy Zhadan’s novel “Voroshilovgrad”. In this context, language is perceived as a complex adaptive system, characterized by nonlinear interactions and self-organization. By employing principles of linguosynergetics, such as open systems, non-linearity, self-organization, and bifurcations, the research uncovers the mechanisms through which language evolves in response to varying socio-cultural environments. The novel “Voroshilovgrad” serves as a quintessential example of this dynamic process. Through its narrative, the novel captures the essence of a society in flux, where linguistic elements are not merely passive conveyors of meaning but active participants in the creation of rich and multifaceted literary concepts. The concepts exemplify how language and culture are intertwined, each influencing and shaping the other in a continuous feedback loop. By integrating the principles of linguosynergetics, this study not only enhances our understanding of Zhadan’s work but also contributes to the broader field of linguistics and literary studies. It showcases the relevance of linguosynergetics in analyzing literary texts, particularly in contexts marked by rapid social and cultural transformations. Through this approach, the research underscores the intricate relationship between language and culture, affirming the significance of linguistic studies in interpreting andunderstanding the evolving narratives of post-Soviet societies. In sum, this study offers valuable insights into the dynamic processes through which language and culture interact, evolve, and coalesce to form the rich tapestry of contemporary Ukrainian discourse.