A retrospective study of jaundice in infants in Kyiv from 2017 to 2021

Abstract

Мета дослідження: оцінити ефективність надання медичної допомоги у стаціонарних умовах м. Києва (діагностичних можливостей та призначення фототерапії) новонародженим з різними клінічними формами жовтяниць протягом 2017–2021 років. Матеріали і методи. Ретроспективний аналіз 616 випадків різних клінічних форм жовтяниць немовлят у відділенні патології новонароджених Дитячої клінічної лікарні No 6 м. Києва (2017–2021рр.), діагностованих як за МКХ P59 неонатальна (NJ) і затяжна жовтяниці (PJN), та P55 гемолітична хвороба новонароджених (HDN) на основі відповідних критеріїв. Для статистичного аналізу використовували програми MedStat (версія 2.6.2) та EZR (версія 1.61). Результати. Аналіз показав, що госпіталізація з різними формами жовтяниць зменшилась в 2021 році приблизно в 2,1 рази порівняно з 2018 роком та у 1,5 рази порівняно з 2017 роком (p<0.001). PJN зустрічалась частіше (55,0%), ніж NJ (39,8%) та HDN (5,2%), р < 0,001. Логістична модель регресії (AUC = 0,785) показала, що на маніфестацію PJN може впливати наявність кесаревого розтину в анамнезі. На момент госпіталізації не було виявлено достовірної різниці між рівнями білірубіну виміряними двома методами: загальним білірубіном сироватки крові (TSBa) та транскутанним білірубіном (TcBa), p = 0,380. Діти з HDN (84.4%) частіше потребували фототерапії більше 5 днів, ніж діти з NJ (63.7%) та PJN (62.2%), p < 0,05. Висновок. Дослідження показало зменшення кількості госпіталізацій з жовтяницями немовлят з 2017 по 2021 рр. Поширеність PJN перевищувала NJ та HDN. Кесарев розтин в анамнезі був асоційований з PJN. Медіани білірубіну не показали суттєвої різниці між двома методами. Діти з HDN частіше потребували тривалої фототерапії, що може пояснюватись менш ефективним добовим зниженням рівня білірубіну.

Study objectives. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of inpatient medical care in Kyiv (diagnostic capabilities and prescription of phototherapy) for newborns with various clinical forms of jaundice during 2017–2021. Methods. We performed a retrospective analysis of 616infant jaundice cases of various clinical formsat the Department of Neonatal Pathology at Children's Clinical Hospital No. 6 in Kyiv (2017–2021), diagnosed as ICD P59 neonatal jaundice (NJ) and prolonged jaundice (PJN) and P55 hemolytic disease of the newborn (HDN) based on the relevant criteria. For statistical analysis, MedStat (v2.6.2) and EZR (v1.61)were used. The analysis showed that hospitalization with various forms of jaundice decreased in 2021 by about 2.1 times vs. 2018 and by 1.5 times vs. 2017 (p < 0.001). PJN was more common (55.0%) than NJ (39.8%) and HDN (5.2%), p < 0.001. A logistic regression model (AUC = 0.785) showed that the manifestation of PJN might be influenced by a history of cesarean section. At the time of hospitalization, there was no significant difference between the bilirubin levels measured by two methods: total serum bilirubin (TSBa) and transcutaneous bilirubin (TcBa), p = 0.380. Children with HDN (84.4%) were more likely to require phototherapy for more than 5 days than children with NJ (63.7%) and PJN (62.2%), p < 0.05. Conclusion. The study showed a decrease in the number of hospitalizations for jaundice in infants from 2017 to 2021. The prevalence of PJN was higher than NJ. A history of cesarean section was associated with PJN. Median bilirubin levels showed no significant difference between the two methods. Children with HDN more often required prolonged phototherapy, which was probably due toa less effective daily decline in bilirubin levels.