Запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі удосконалення науково-методичних підходів до запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. У дисертаційній роботі систематизовано наукове підгрунтя та тенденції публічного інтересу до методів та підходів запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. Це здійснено на основі поєднання бібліометричного та трендового аналізів з використанням VOSviewer на основі наукових публікацій, що індексуються наукометричною базою Scopus. Це дозволило ідентифікувати та описати як контекстуальні (домінуючі тенденції, зміни наукового інтересу до досліджуваних питань), так і еволюційні закономірності (у часових, географічних та інституційних координатах), кластерізувати міждисциплінарні дослідження. За допомогою веб-інструменту Google Trends проаналізовано тенденції у динаміці суспільного інтересу до питань протидії корупції та запобігання фінансовим шахрайствам в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. За допомогою лінійних діаграм Google Trends та Google Trends Scale здійснено трендовий аналіз пошукових запитів в Google за ключовими словами «фінансові шахрайства», «фінансова безпека» та «корупція». Раннє виявлення тенденцій зміни публічного інтересу може слугувати підгрунтям для розбудови інструментарію більш оперативного реагування на прояви корупції та фінансових шахрайств, ефективнішого планування заходів з протидії ним для забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання імпліцитних та експліцитних незаконних фінансових потоків, що опосередковані шахрайськими діями представників органів влади. Цей підхід комплексно поєднує елементи дескриптивного, канонічного, факторного (головних компонент) аналізу та метрику Міньковського. Запропонований підхід враховує 30 релевантних показників як на національному, так і на регіональному рівнях, що дозволяє оцінити не лише обсяги незаконного фінансового капіталу, але й ймовірність його нагромадження. На відміну від існуючих, запропонований підхід дозволяє підвищити точність кількісної оцінки втрат фінансових ресурсів та ймовірностей накопичення незаконного капіталу, враховуючи складну структуру взаємозв'язків між групами факторів, а також напрямок впливу кожного з них (стимулятор чи дестимулятор). Такий підхід уможливлює більш глибоке виявлення ризиків і загроз, що сприяє підвищенню ефективності моніторингу та прогнозування корупційних проявів у державному секторі та дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. В якості одного із індикаторів фінансової безпеки запропоновано вико-ристовувати розроблений дисертантом інтегральний індекс ризиків легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, корупції та фінансових кіберзлочинів. Даний показник є комплексним інструментом, що об’єднує різноманітні чин-ники, пов’язані із фінансовою безпекою. Це створює можливість для системного аналізу та порівняння між державами, а також для формування рекомендацій щодо вдосконалення політик і стратегій боротьби з корупцією та відмиванням коштів. Його застосування в практиці дозволяє постійно моніторити ситуацію, підвищувати обізнаність громадськості та зацікавлених сторін щодо серйозності загроз, а також сприяти формуванню партнерств для спільної протидії цим явищам. Проведено комплексне оцінювання інтегрального впливу ризиків легалізації незаконних доходів, корупції та фінансових кіберзлочинів на ефективність і безпеку бізнес-середовища, засноване на аналізі індикаторів Doing Business. Дослідження охоплює дані за 2020 рік для 125 країн світу. Встановлено високий статистично значущий кореляційний зв'язок між індикаторами розвитку бізнес-середовища та зазначеними ризиками. Виявлено ті складові показника Doing Business, які в більшій мірі підлягають негативному впливу корупції, фінансових кіберззлочинів та операцій з відмивання незаконних коштів. Виявлено країни, в яких комплексний вплив корупції, операцій з відмивання кримінальних доходів та фінансових кіберзлочинів призвів до аномальних деформацій бізнес-середовища. В залежності від безпекових, бізнесових та фінансових факторів згруповано країни в три кластери, що дозволяє враху-вати специфіку потенціалу країн у боротьбі з комплексними проявами ризиків фінансовій безпеці. Це сприяє розробці цілеспрямованих стратегій для вдосконалення бізнес-середовища через покращення управлінських практик і механізмів контролю, а також дозволяє розробити рекомендації для країн щодо посилення заходів з протидії корупції та кіберзлочинам, що може позитивно вплинути на їх економічний розвиток. Запропоновано науково-методичний підхід до виявлення підозрілих операцій з криптовалютами, що можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму та відмиванням незаконних доходів, з використанням байєсівського класифікатора - алгоритму машинного навчання, який дозволяє класифікувати дані криптотранзакцій з урахуванням апостеріорних ймовірностей виникнення подій. Його застосування як методу виявлення шаблонів потенційно підозрілих (аномальних) фінансових транзакцій та відокремлення їх від безпечних продемонстровано на прикладі криптовалютних транзакцій у мережі Ethereum. На відміну від існуючих, запропонований підхід забезпечує підвищення точності виявлення аномальних фінансових операцій і може бути застосований не лише для аналізу криптовалюти Ethereum, а й для інших децентралізованих мереж, що сприятиме посиленню контролю за криптовалютними операціями та підвищенню ефективності боротьби з фінансовими злочинами. Для вимірювання регіональних корупційних ризиків в Україні розроблено авторську систему з 30 показників, які з одного боку, спираються на найбільш поширені наукові теорії та концепції, з іншого боку – є кількісними та якісними індикаторами, емпіричні значення яких для областей України доступні або у системі державного статистичного обліку, або у звітах авторитетних міжнародних компаній та фондів. Їх застосування є важливим інструментом для виявлення слабких місць у системах управління місцевими фінансами та формування ефективних стратегій забезпечення регіональної фінансової безпеки. Для кожного з цих показників визначено теорію (концепцію, модель), яка є теоретичним підгрунтям для його виокремлення, наведено розлоге тлумачення змісту цього показника та напрям його дії на рівень регіонального корупційного ризику (стимулятор чи дестимулятор). Основу для формування цієї авторської системи показників склали 3 теорії (теорія принципал-агент або агентських відносин; теорія нового публічного управління; теорії неоінституційної економіки) та 9 теоретичних концепцій («Економіка злочину та покарання», «Монопольної влади та волюнтаристських повноважень державних службовців», «Політичної корупції або поглинання представницьких посад в державі представниками бізнесу», «Традиційна теорія промислової організації», «Горизонтальної децентралізації», «Податкової конкуренції», «Політичної обізнаності», «Нового публічного управління», «Асиметрії інформації та трансакційних витрат»). В процесі цього дослідження враховувалися також емпіричні результати досліджень Світового банку. На базі запропонованої системи поелементних показників сформовано інтегральний індикатор регіональних корупційних ризиків, в межах якого ці показники зведені методом середньої геометричної, а вагові коефіцієнти визначені методом головних компонент. Цей індикатор запропоновано вважати одним із елементів системи оцінювання регіональної фінансової безпеки. Емпіричні розрахунки здійснено для всіх областей України та м. Київ за 2021 р. Якісну інтерпретацію розрахункових значень інтегрального показника надано з використанням шкали Харрінгтона, а також із застосуванням кластерного аналізу методом K-means, реалізоваого на мові програмування R. Розрахунки засвідчили, що в 2021 р. більшість областей України могли бути ідентифіковані як такі, чий інтегральний рівень регіональних корупційних ризиків є середнім. Лише для 3 областей (Запорізької, Луганської та Полтавської) цей рівень за шкалою Харрінгтона може бути визнаний низьким. Кластерний розподіл дозволив ранжувати регіони України за рівнем корупційних ризиків та згрупувати всі області в 4 кластери. до першого кластеру увійшло 3 області: Вінницька, Львівська та Тернопільська; до другого - 8 областей: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська; до третього – 3 області: Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська; до четвертого – 11 областей: Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька область та м. Київ. Ідентифікація груп регіонів з подібними характеристиками корупційного ризику полегшує розроблення специфічних адресних заходів із забезпечення регіональної фінансової безпеки. В роботі побудовано систему моделей панельних регресій з фіксованими та рандомними ефектами, де в якості незалежної змінної використано інтегральний індикатор фінансової прозорості міст, оцінений в межах загальнонаціонального проекту «Прозорі, фінансово здорові та конкурентоспроможні органи місцевого самоврядування в Україні» як інтегральна характеристика 77 параметрів за 9 ключовими сферами. Понад половину (53%) з цих параметрів формують ті, які безпосередньо пов’язані з фінансовими ресурсами муніципалітетів (фінансова прозорість при управлінні майном територіальної громади складає 12% підсумкового рейтингового показника, в процесі державних закупівель – також 12%, в процесі бюджетного планування – 14%, в процесі на-дання адміністративних, комунальних та соціальних послуг – 15%). В якості залежних змінних використано 10 параметрів, оцінених в межах Всеукраїнського соціологічного муніципального опитування, яке проводилося Міжнародним Республіканським Інститутом. Вони відображають частку місцевого населення, що мали власний досвід участі в корупційних діях, та частоту таких випадків. В якості контрольних змінних використано низку параметрів, що різнобічно характеризують якість життя в місті, муніципальне управління та задоволеність місцевої громади ними. Основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади України, зокрема: Національного агентства з питань запобігання корупції – у контексті розробки антикорупційних програм, контролю конфлікту фінансових інтересів і моніторингу декларацій майна держа-вних службовців; Національної поліції України – для протидії фінансовим злочинам, зокрема відмиванню коштів, фінансовим шахрайствам і корупційним схемам, а також для підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів; Державної служби фінансового моніторингу – у питаннях виявлення незаконних фінансових потоків, моніторингу підозрілих транзакцій та блокування сумнівних операцій; Служби безпеки України – для вдосконалення механізмів протидії фінансуванню тероризму, захисту державних фінансових інтересів і запобігання міжнародним фінансовим злочинам; Міністерства фінансів України – у контексті підвищення прозорості бюджетних процесів, контролю за витратами публічних коштів і мінімізації корупційних ризиків у сфері державних закупівель; а також місцевих органів влади та самоврядування – для покращення прозорості управління місцевими бюджетами та зміцнення контролю за фінансовими операціями на регіональному рівні.

The dissertation is devoted to solving the scientific and applied problem of improving scientific and methodological approaches to the prevention of corruption and illegal financial transactions in the context of ensuring national and regional financial security. The dissertation systematizes the scientific basis for the study of methods and approaches to preventing corruption and illegal financial transactions in the context of ensuring national and regional financial security. This was done through a combination of bibliometric and analytical analyzes using VOSviewer based on scientific publications indexed by the Scopus scientometric database. This made it possible to identify and describe both contextual (dominant trends, changes in scientific interest in the issues under study) and evolutionary patterns (in time, geographic and institutional coordinates), and to cluster interdisciplinary research. Using the Google Trends web-tool, the author analyzes trends in the dynamics of public interest in combating corruption and preventing financial fraud in the context of ensuring national and regional financial security. Using Google Trends and Google Trends Scale line charts, a trend analysis of Google search queries for the keywords «financial fraud», «financial security» and «corruption» was carried out. Early detection of trends in the public interest can serve as a basis for developing tools for a more rapid response to corruption and financial fraud, and for more effective plan-ning of measures to counteract them to ensure national and regional financial security. The scientific and methodological approach to assessing implicit and explicit illicit financial flows mediated by fraudulent actions of government officials has been improved. This approach comprehensively combines elements of descriptive, canonical, factor (principal component) analysis and the Minkowski metric. The proposed approach takes into account 30 relational indicators at both the national and regional levels, which allows to assess not only the volume of illicit financial capital, but also the probability of its accumulation. Unlike the existing ones, the proposed approach allows to improve the accuracy of quantitative assessment of the loss of financial resources and the probability of accumulation of illicit capital, taking into account the complex structure of interrelations between groups of factors, as well as the direction of influence of each of them (stimulant or discourager). This approach allows for a deeper identification of risks and threats, which contributes to the efficiency of monitoring and forecasting corruption in the public sector and allows for informed management decisions to ensure national and regional financial security. As one of the indicators of financial security, it is proposed to use the integral index of risks of money laundering, corruption and financial cybercrime developed by the dissertation. This index is a comprehensive tool that combines various factors related to financial security. This creates an opportunity for systematic analysis and comparison between countries, as well as for the development of recommendations for improving anti-corruption and anti-money laundering policies and strategies. Its application in practice allows for continuous monitoring of the situation, raising public and stakeholder awareness of the seriousness of the threats, and facilitating the formation of partnerships to jointly counter these phenomena. A comprehensive assessment of the integrated impact of the risks of money laundering, corruption, and financial cybercrime on the efficiency and security of the business environment based on the analysis of Doing Business indicators was conducted. The study covers data for 2020 for 125 countries. The study found a high statistically significant correlation between the business environment and these risks. The study identifies those components of the Doing Business indicator that are more susceptible to the negative impact of corruption, financial cybercrime, and money laundering operations. Countries where the combined impact of corruption, money laundering and financial cybercrime has led to abnormal deformations in the business environment have been identified. Depending on security, business, and financial factors, countries are grouped into three clusters, which allows taking into account the specifics of the countries' potential to combat complex manifestations of financial security risks. This facilitates the development of targeted strategies to improve the business environment by improving management practices and control mechanisms, and also allows for the development of recommendations for countries to strengthen measures to combat corruption and cybercrime, which can have a positive impact on their economic development. A scientific and methodological approach to detecting suspicious cryptocurrency transactions that may be related to terrorist financing and money laundering is proposed using a Bayesian classifier - a machine learning algorithm that allows clas-sifying cryptotransaction data with regard to a posteriori probabilities of events. Its application as a method of detecting patterns of potentially suspicious (abnormal) transactions and separating them from safe ones is demonstrated on the example of cryptocurrency transactions in the Ethereum network. Unlike the existing ones, the proposed approach provides an increase in the accuracy of detecting anomalous financial transactions and can be applied not only to the analysis of the Ethereum cryptocurrency, but also to other decentralized environments, which will help to strengthen control over cryptocurrency transactions and increase the effectiveness of combating financial crimes. To measure regional corruption risks in Ukraine, the author has developed an author's system of 30 indicators, which, on the one hand, are based on the most com-mon scientific theories and concepts, and on the other hand, are quantitative and qualitative indicators, the empirical values of which are available for the regions of Ukraine either in the system of state statistical accounting or in the reports of reputable international companies and funds. Their use is an important tool for identify-ing weaknesses in local financial management systems and formulating effective strategies for ensuring regional financial security. For each of these indicators, the author defines the theory (concept, model) that is the theoretical basis for its allocation, provides a detailed interpretation of the content of this indicator and the direction of its impact on the level of regional corruption risk (stimulants or destimulants). The basis for the formation of this author's system of indicators was formed by 3 theories (the theory of principal-agent or agency relations; the theory of new public administration; theory of neoinstitutional economics) and 9 theoretical concepts («Economics of crime and punishment», «Monopoly power and voluntaristic powers of civil servants», «Political corruption or takeover of representative positions in the state by business representatives», «Traditional theory of industrial organization», «Horizontal decentralization», «Tax competition», «Political aware-ness», «New public administration», «Asymmetry of information and transaction costs»). This study also took into account the empirical results of the World Bank's research. On the basis of the proposed system of elementary indicators, an integral indicator of regional corruption risks is formed, within which these indicators are summarized by the geometric mean method, and the weighting coefficients are determined by the principal component method. The empirical calculations were carried out for all regions of Ukraine and the city of Kyiv for 2021. A qualitative interpretation of the calculated values of the integral indicator is provided using the Harrington scale, as well as using the cluster analysis by the K-means method implemented in the R programming language. The calculations showed that in 2021, most regions of Ukraine could be identified as having an average level of regional corruption risks. Only for 3 regions (Zaporizhzhia, Luhansk, and Poltava) can this level be recognized as low on the Harrington scale. The cluster distribution allowed us to rank the regions of Ukraine by the level of corruption risks and group all regions into 4 clusters: Vinnytsia, Lviv, and Ternopil; the second cluster includes 8 regions: Volyn, Dnipropetrovs'k, Donetsk, Zhytomyr, Ivano-Frankivsk, Kharkiv, Khmelnytsky, Chernihiv; the third cluster includes 3 regions: Zakarpattia, Kirovohrad, and Rivne; and 11 regions in the fourth category: Zaporizhzhia, Kyiv, Luhansk, Mykolaiv, Odesa, Poltava, Sumy, Kherson, Cherkasy, Chernivtsi, and Kyiv city. Identification of groups of regions with similar characteristics of corruption risk facilitates the development of specific targeted measures to ensure regional financial security. A system of panel regression models with fixed and random effects is built, where the integral indicator of financial transparency of cities, assessed within the framework of the national project «Transparent, Financially Healthy and Competitive Local Governments in Ukraine» as an integral characteristic of 77 parameters in 9 key areas, is used as an independent variable. More than half (53%) of these parameters are formed by those directly related to the financial resources of municipalities (financial transparency in the management of territorial community property accounts for 12% of the final rating indicator, in the process of public procurement – also 12%, in the process of budget planning – 14%, in the process of providing administrative, communal and social services – 15%). As dependent variables, we used 10 parameters assessed within the framework of the All-Ukrainian Sociological Municipal Survey conducted by the International Republican Institute. They reflect the proportion of the local population who have had personal experience of corruption and the timing of such cases. The control variables used are a number of parameters that comprehensively characterize the quality of life in the city, municipal governance, and the satisfaction of the local community with them. The main provisions of the dissertation have been brought to the level of methodological developments and practical recommendations that can be used in the activities of state executive bodies of Ukraine, in particular the National Agency for the Prevention of Corruption – in the context of developing anticorruption programs, controlling conflicts of interest and monitoring property declarations of civil servants; the National Police of Ukraine – to counter financial crimes, including money laundering, financial fraud and corruption schemes, as well as to increase the effectiveness of operational and investigative measures; the State Financial Monitoring Service – in matters of detecting illegal financial flows, monitoring suspicious transactions and blocking questionable transactions; the Security Service of Ukraine – to improve mechanisms for countering the financing of terrorism, protecting state financial interests and preventing international financial crimes; the Ministry of Finance of Ukraine - in the context of increasing the transparency of budget processes, controlling the expenditure of public funds and minimizing corruption risks in public procurement; and local authorities and self-government bodies - to improve the transparency of local budget management and strengthen control over financial transactions at the regional level.