Проблема інституту cпівавторства за авторським правом України та роль медіації в її подоланні

Abstract

Значна кількість творів, незалежно від їх виду чи змісту, культивуються двома або більше авторами, тобто авторським колективом. Такий стан речей має юридичне значення, адже від кількості авторів твору залежить подальша доля пакету прав на нього. Так, відповідно до статті 162 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року права автора літературного або художнього твору в розумінні статті 2 Бернської конвенції є чинними протягом його життя і ще 70 років після його смерті, однак якщо твір було створено у співавторстві, то зазначений строк обчислюється з дати смерті останнього з авторів [1]. Зазначений пакет прав включає в себе, визначений статтями 11 та 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 15.04.2023 року (далі – Закон № 2811-IX), вичерпний перелік особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності на твір [2], наявність яких є необхідною умовою для його монетизації і без яких її вчинити не видається можливим. За таких обставин юридичне визнання факту співавторства має наслідком обмеження вільного та безоплатного використання твору з боку сторонніх осіб для реалізації власних корисливих цілей. Існує також низка схожих ситуацій, де доведення або спростування факту співавторства може бути вигідно для певної особи, і, відповідно виступає предметом спору. До прикладу, встановлення факту співавторства може знадобитись для підтвердження наукової діяльності при захисті дисертації [3], для підтвердження прав на патент або винахід [4], для підтвердження права на логотип організації [5] тощо. Додатково в доктрині висловлюється позиція щодо прогалин правого регулювання співавторства такого аудіовізуального твору як театральна постановка, а також музичного твору та інших [6]. Враховуючи наведені факти актуальним стає питання: яким чином довести, що частина твору може (тоді вона автономний твір) або не може (тоді вона елемент автономного твору) використовуватися незалежно від інших частин?