Суб’єктивне благополуччя вимушених мігрантів з різними рівнями соціальної фрустрації

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено суб’єктивне благополуччя вимушених мігрантів з урахуванням рівня їх соціальної фрустрації. Зважаючи на актуальну кризову ситуацію в Україні, тема набуває особливого значення, адже потребує глибшого розуміння психологічного стану внутрішньо переміщених осіб та пошуку ефективних механізмів їх підтримки та адаптації. У теоретичному розділі проаналізовано психологічні особливості вимушених мігрантів, окреслено зміст понять «суб’єктивне благополуччя» та «соціальна фрустрація», а також розкрито вплив соціального напруження на загальну якість життя переселенців. Особливу увагу приділено гендерним та індивідуальним чинникам переживання фрустрації в умовах вимушеної міграції. У практичній частині представлено результати емпіричного дослідження, що виявило взаємозв’язки між компонентами суб’єктивного благополуччя та рівнем соціальної фрустрації у вимушених мігрантів. За підсумками аналізу було розроблено авторську психокорекційну програму розвитку суб’єктивного благополуччя, яка інтегрує когнітивно-поведінкові методики, елементи гуманістичного підходу та арт-терапії. Програму частково апробовано, що підтвердило її практичну ефективність.

This qualification paper explores the subjective well-being of forced migrants, taking into account their level of social frustration. Given the ongoing crisis situation in Ukraine, the topic is of particular relevance, as it requires a deeper understanding of the psychological condition of internally displaced persons and the development of effective mechanisms for their support and adaptation. The theoretical section analyzes the psychological characteristics of forced migrants, defines the concepts of "subjective well-being" and "social frustration," and examines the impact of social stress on the overall quality of life of displaced persons. Special attention is given to gender and individual factors influencing the experience of frustration under forced migration conditions. The practical part presents the results of an empirical study that identified correlations between components of subjective well-being and the level of social frustration among forced migrants. Based on the findings, an original psycho- corrective program for developing subjective well-being was designed. The program integrates cognitive-behavioral techniques, elements of the humanistic approach, and art therapy. Partial implementation of the program has demonstrated its practical effectiveness.