Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 103
  • Item
    Застосування 3D-терапії для лікування хворих на хронічний вірусний гепатит С
    (Сумський державний університет, 2019) Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Рябіченко, Володимир Вікторович; Рябиченко, Владимир Викторович; Riabichenko, Volodymyr Viktorovych; Кулеш, Лариса Петрівна; Кулеш, Лариса Петровна; Kulesh, Larysa Petrivna
    Отже, проведений аналіз результатів лікування хворих на ХВГС у режимі 3D - терапії, дає підставу для оцінки її високої ефективності. З побічних проявів лікування, які притаманні інтереферонотерапії, відмічалося тільки зниження тромбоцитів у 6 (13,3 %) до 4-го тижня лікування. У більшості хворих їх кількість підвищувалася і досягала норми до кінця курсу терапії. У 21 (46 %) пацієнтів через 3 місяці після закінчення 3D терапії вірус в крові не виявлявся. Таким чином, 3D - терапія ХВГС є високоефективною і безпечною для хворих. У всіх пацієнтів, що отримали лікування, крім тромбоцитопенії, яка мала місце і до початку лікування, небажаних наслідків не відмічено.
  • Item
    Circulation of zoonoses in anthropogenic ecosystems at Sumy region
    (Research journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical sciences, 2019) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Fotina, T.I.; Fotina, H.A.; Nazarenko S.M.
    В Україні у Сумській області сформувався найбільший осередок після Об-Іртишського у Росії. У регіоні існує 4 види збудників: Opisthorchis felineus, Pseudamphistomum truncatum, Metorchis bilis and Metorchis xanthosomus. Встановлено, що осередки найбільш прив'язані до малих річок. В природних умовах Сумської області нараховується 5 видів хижіх ссавців.В антропогенних осередках провідну роль у циркуляції збудника мають домашні кішки. Доведено, що опісторхіти є домінуючими з точки зору контамінації та накопичення метацеркаріїв у 3 видів коропових риб. Опісторхоз у людей перебігає переважно латентно.Серед маніфестних форм захворювання найчастіше реєструється хронічний опісторхоз, ведуча роль у діагностиці якого належить копроовоскопії (100%). Групу ризику складають рибалки та члени їх родин (71,9%). Основним фактором передачі є солена риба.
  • Item
    Лікування рецидивної бешихи
    (Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, 2018) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna
    Лікування рецидивної бешихи повинно включати комбіноване використання антибактерійних препаратів нової генерації, імуномодулятори, немедикаментозні засоби, проводитись послідовно і тривало.
  • Item
    Етіологія і клінічні ознаки бактерійного менінгіту в Сумській області
    (Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2017) Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna
    За останнє десятиріччя відбувається тенденція до зростання захворюваності на гострі серозні менінгіти неуточненої етіології. У структурі БГМ при встановленій етіології (76,4%) переважали захворювання, спричинені менінгококовою та стрептококовою інфекціями. Переважна більшість БГМ, спричинених іншими мікроорганізмами, а також нез’ясованої етіології, були вторинними.
  • Item
    Clinical and epidemiological features of infectious mononucleosis in the North-Eastern region of Ukraine
    (Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, 2017) Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Кусі, Вінсент
    Встановлено, що захворюваність на ІМ у Північно-Східному регіоні України висока і має тенденцію до зростання. Визначено, що на ІМ частіше хворіють діти та особи молодого віку. Підтверджено, що в епіданамнезі у більшості обстежених є вказівка на тривалий контакт з подібним інфекційним хворим. З’ясовано, що хвороба переважно має середньотяжкий перебіг. Визначено, що основними скаргами при ІМ є інтоксикація, біль у горлі при ковтанні, закладеність носа, тяжкість у правому підребер’ї. Встановлено, що у типових випадках гарячка є одним з найбільш постійних ознак хвороби. Підтверджено, що клініка ІМ характеризується вираженим поліморфізмом. Найхарактернішими ознаками при цьому є генералізована лімфаденопатія, тонзиліт, гепатолієнальний синдром. Визначено, що серед показників загального аналізу крові діагностичними критеріями для ІМ є лейкоцитоз за рахунок лімфоцитозу та моноцитозу, зменшення рівня сегментоядерних нейтрофілів, незначне підвищення вмісту паличкоядерних нейтрофілів, прискорення ШОЕ, а також наявність атипових мононуклеарів. Дослідження інтегральних гематологічних показників показало, що неспецифічна імунологічна реактивність у хворих на ІМ відрізняється від такої у здорових осіб. З використанням методів специфічної діагностики встановлено, що ІМ викликає не тільки вірус Епштейна-Барр (ВЕБ), а й інші герпесвіруси, особливо цитомегаловіруси (ЦМВ), а також часто це є мікст-інфекція – ВЕБ+ЦМВ. Виявлено, що перспек-тивним у лікуванні хворих на ІМ вважається поєднання противірусних препаратів групи АНА з імуномодулюючими препаратами, призначення антибіотиків необхідне лише в разі приєднання бактерійної інфекції.
  • Item
    Еволюція бруцельозу на сучасному етапі
    (Сумський державний університет, 2017) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna
    Актуальність. Бруцельоз – хвороба, що не втратила своєї актуальності на сьогоднішній день. Він поширений у регіонах з розвиненим тваринництвом. Під впливом різних соціально-економічних факторів, серед яких важливе місце належить міграційним процесам, змінилася епідеміологія бруцельозу. Відмічається утворення осередків хвороби на територіях, які вважалися благополучними щодо бруцельозу за рахунок транскордонних переміщень сільськогосподарських тварин. Соціально-медична проблема хвороби зумовлена ураженням працездатних верств населення, що часто пов’язано з професійним фактором, а також частим розвитком хронічних рецидивних форм та інвалідизації.
  • Item
    Кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету 20 років
    (Сумський державний університет, 2017) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna
    Минуло 20 років з часу створення кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету. Викладання інфекційних хвороб і епідеміології розпочалось 2 вересня 1996 року, наказ № 160-1 про створення підписаний 24 жовтня 1996 року До складу кафедри входили курси: дитячих інфекційних хвороб (1996-1998 рр.; у 1998 р. приєднаний до кафедри педіатрії № 1); мікробіології, вірусології та імунології (2004-2012 рр.; у 2012 р. ввійшов до складу новоствореної кафедри гігієни, екології та мікробіології, вБазою кафедри стала Сумська інфекційна клінічна лікарня (СОІКЛ) імені З. Й. Красовицького.
  • Item
    Сучасна діагностика і методи лікування поширених інфекцій в умовах Північно-Східного регіону України
    (Сумський державний університет, 2017) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Полов`ян, Катерина Сергіївна; Половьян, Екатерина Сергеевна; Polovian, Kateryna Serhiivna; Піддубна, Анна Іванівна; Поддубная, Анна Ивановна; Piddubna, Anna Ivanivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna
    Внаслідок значного поширення інфекційні захворювання є однією з найбільш актуальних проблем медичної науки та охорони здоров’я України. Залишаються нез’ясованими особливості епідеміології, клініки, реагування імунної системи у сучасних умовах. Це спонукає до вивчення і дослідження поширених інфекційних хвороб, сприяє розробці напрямків, що спрямовані на пріоритет патогенетичної терапії. Наукову та практичну зацікавленість викликає застосування біологічних, бактеріальних препаратів і нанорозмірних субстанцій.
  • Item
    Когнітивні дисфункції при хронічних вірусних гепатитах
    (ТДМУ Укрмедкнига, 2016) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Чайка, Ірина Сергіївна; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Чайка, Ирина Сергеевна; Chaika, Iryna Serhiivna
    Дослідженно когнітивні дисфункції при хронічних вірусних гепатитах та можливості їх запобігання.
  • Item
    Особливості перебігу гострих кишкових інфекцій, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами та вірусами, в сучасних умовах
    (ТДМУ імені І.Я. Горбачевського, 2015) Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Полов`ян, Катерина Сергіївна; Половьян, Екатерина Сергеевна; Polovian, Kateryna Serhiivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna
    Доведено, що в етіологічній структурі гострих кишкових інфекцій у сучасних умовах переважають Klebsiella pneumoniaе (31,4 %), віруси (15,7 %), ентеропатогенні кишкові палички (11,4 %), Pseudomonas aeruginosae (10,0 %) (p<0,01). Досліджені інтегральні маркери інтоксикації першого рівня (температура тіла, нудота, блювання, слабкість, біль голови, у животі будь-якої локалізації тощо) та інтегративні показники ендогенної інтоксикації дозволили констатувати їх зростання у гострому періоді недуги у всіх хворих (р<0,05-0,001). Відбувається збільшення лейкоцитарного індексу інтоксикації (у 4,3-5,5 разу), гематологічного показника інтоксикації (у 5,0-7,4), індексу зсуву лейкоцитів (у 2,1-2,6) та значне зменшення лімфоцитарного індексу (у 2,0-2,2 разу) (р<0,05). При дослідженні мікробіоценозу кишечнику в гострому періоді виявлено зменшення кількості біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички з повноцінними ферментативними властивостями і зростання інших представників умовно-патогенних мікроорганізмів, гемолізуючої кишкової палички та грибів роду Candida(р<0,05-0,001).