Peculiarities of hemodynamic and metabolic indicators in patients with arterial hypertension and concomitant obesity depending on plasma renin activity

Abstract

Мета роботи полягала в оцінюванні впливу активності реніну плазми на стан гемодинамічних параметрів та метаболічних показників у хворих на артеріальну гіпертензією із супутнім ожирінням.

Матеріали і методи: Обстежено 200 пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та ожирінням (ОЖ) І–ІІ ступенів. Пацієнти були поділені на дві групи залежно від активності реніну плазми: до першої групи ввійшов 21 пацієнт з низькореніновою АГ (НРАГ), до другої – 179 пацієнтів з високореніновою АГ (ВРАГ). Антропометричні, біохімічні, автоматизовні методи імунного аналізу, спектрофотометричні, інструментальні та статистичні методи використовували при проведенні дослідження.

Результати. Пацієнти з ВРАГ мали вищі рівні АТ (ДАТ, p = 0,004, САТ і середній АТ, p < 0,001 для обох показників), більші значення показників ТІМ ЗСА на рівні біфуркації (p = 0,003) і ШПХ ЗСА (p = 0,023), більші розміри лівого шлуночка та ММЛШ (р = 0,039) порівняно з пацієнтами із НРАГ. ВРАГ асоціювалася з більш вираженим дисбалансом системи оксидативного стресу – антиоксидантного захисту, вищими рівнями лептину, загального ХС і ХС ЛПНЩ. Пацієнти з ВРАГ мали достовірно вищі рівні інсуліну і більш виражену ІР за відсутності відмінностей щодо рівнів глікемії. Достовірно нижчий рівень сироваткового альдостерону за достовірно більш високого показника АРК установлено в пацієнтів із НРАГ порівняно із групою пацієнтів з ВРАГ.

Висновки. Встановлено особливості серцево-судинного ремоделювання та нейрогуморального статусу залежно від фенотипу АГ у пацієнтів із супутнім ожирінням.

The aim of the research: to evaluate the effect of plasma renin activity on the state of hemodynamic and neurohumoral parameters in obese hypertensive patients.

Materials and Methods: Anthropometric, biochemical, automated methods of immune analysis, spectrophotometric, instrumental, statistical methods were used to examine 200 hypertensive patients with class I–II obesity aged 45–55 years. Patients were divided into two groups depending on plasma renin activity: the first group included 21 patients with low-renin hypertension, the second – 179 patients with high-renin hypertension.

Results: Patients with HRAH had higher blood pressure BP (DBP, p = 0.004, SBP and mean blood pressure, p<0.001 for both indicators), higher CIMT bifurcation (p = 0.003) and cPWV (p = 0.023), larger size of the left ventricle and its MM (p = 0.039) compared with patients with LRAH. The HRAH was associated with a more pronounced imbalance of the oxidative stress system – antioxidant protection, higher levels of leptin, total cholesterol and LDL cholesterol. In the absence of differences in glycemic levels, patients with HRAH had significantly higher insulin levels and more pronounced IR, as assessed by the HOMA index. Patients with low plasma renin activity had significantly lower serum aldosterone levels with significantly higher ARR levels than patients with high plasma renin activity.

Conclusions: Features of cardiovascular remodeling and neurohumoral status depending on the phenotype of hypertension in patients with concomitant obesity have been established.