Удосконалення системи управління кореспондентських відносин банків

Abstract

Актуальність проблематики кореспондентських відносин обумовлена тією важливою роллю, яку вони відіграють у встановленні міжбанківської довіри і співпраці для ефективного функціонування внутрішнього фінансового ринку в Україні і повноцінного банківського обслуговування усіх суб’єктів економіки. Об’єктом дослідження є система організації кореспондентських відносин банків. Предметом дослідження є удосконалення системи управління кореспондентських відносин банків. Мета дипломної роботи полягає в удосконаленні системи управління ризиками, що зявляються в процесі організації кореспондентських відносин в банку. У процесі дослідження було використано такі загальнонаукові методи, як: теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація, аналіз і синтез (при дослідженні кореспонденських відносин та фактори, що впливають на їх організацію); графічний та табличний методи, статистичний аналіз (при аналізі організації кореспондентських відносинт банків), системний і комплексний підхід (під час аналізу видів ризиків, що виникають при здійсненні міжбанківських операцій), економіко-статистичні і математичні методи (під час формалізації управління операційним ризиком, що виникає при організації кореспондентських відносин, а також прогнозування залишків на «лоро» рахунках). За результатами дослідження сформульовані наступні висновки: «Кореспондентські відносини» слід розглядати в широкому та вузькому розумінні. Так, у широкому розумінні кореспондентські відносини це – всі правові відносини, що опосередковують проведення між банками операцій з використанням існуючих форм співробітництва між ними, основою яких виступає чесна, коректна та узгоджена поведінка в процесі реалізації взаємних доручень. У свою чергу, у вузькому розумінні кореспондентські відносини це – дoгoвірні віднoсини між бaнкaми-контрагентами, в основі яких лежить реалізація плaтежів і рoзрaхунків зa дoрученнями одного банку іншому нa підстaві кoреспoндентських угoд з використанням кoреспoндентських рахунках. Недоліком встановлення кореспондентських відносин в банку виявлено відсутність формалізованої технології роботи по встановленню лімітів на банківські операції за кореспондентськими рахунками, що зумовлює високий рівень операційного ризику в банку. Для зниження операційного ризику у дипломній роботі запропонована регламентація бізнес-процесів, яка передбачає цілеспрямовану послідовність дій і направлена на встановлення лімітів на здійснення операцій з банками-кореспондентами АТ «БАНК АЛЬЯНС». Досліджено, що крім зменшення операційного ризику, формалізація бізнес-процесів у банку дасть можливість провести оцінювання ефективності кореспондентських відносин на основі функціонально-вартісного аналізу, який дозволяє оцінити ефективність встановлення й оптимізації кореспондентських відносин. Удосконалення управління ризиком ліквідності запропоновано на основі прогнозування залишків на «лоро» рахунках.