Transparency and Corruption Prevention in Financing Climate Action

Abstract

У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо підвищення прозорості кліматичного фінансування. Основною метою цього дослідження є дослідження механізму кліматичного фінансування та визначення ключових проблем, які перешкоджають ефективній системі моніторингу кліматичного фонду. Актуальність вирішення даної дослідницької проблеми зумовлена тим, що найбільшими реципієнтами міжнародного кліматичного фінансування є країни з високими корупційними ризиками, низькими стандартами захисту прав людини, низькою довірою до правоохоронних та судових органів тощо. Тому звітність та якість підготовлених звітів про кошти, отримані за програмами міжнародної допомоги, є важливою складовою встановлення довгострокових відносин і довіри між країнами-донорами або країнами-реципієнтами. У статті розглядається питання прозорості кліматичного фінансування в такій логічній послідовності: проаналізовано наукові публікації з питань прозорості та корупції в кліматичному фінансуванні, досліджено інституційний механізм глобального кліматичного фінансування, проаналізовано масштаби кліматичного фінансування у світі та визначено основні виклики підвищення прозорості та ефективності кліматичних фондів. Дослідження проводилось із застосуванням емпіричного (спостереження, опис) та теоретичного (групування, синтез, абстрагування) методів дослідження. У документі обґрунтовується, що посилення прозорості кліматичного фінансування в країнах, що розвиваються, потребує комплексного підходу – з одного боку, покращення рівня правосуддя, судочинства, покращення роботи місцевих регуляторних органів, розробки законодавства в країнах-реципієнтах міжнародної фінансової допомоги та з іншого – удосконалення методології інтегрованого обліку та звітності щодо надходження та використання кліматичних коштів, а також відстеження ефектів реалізації проектів. Дослідження показало, що ключовими викликами, які перешкоджають формуванню ефективної системи моніторингу кліматичних фондів, є: система збору даних та звітності, система обліку та звітності та система координації.

The article summarises the arguments and counter-arguments within the scientific debate on enchancing the climate finance transparency. The main purpose of this study is to investigate the mechanism of climate finance and identify the key challenges that hinder the effective climate fund monitoring system. The relevance of addressing this research problem is due to the fact that the largest recipients of international climate finance are countries with high corruption risks, low standards in protection human rights, low trust in law enforcement and judicial authorities, etc. Therefore, the reporting and the quality of the reports prepared on the funds received under international assistance programmes is an important component of establishing long-term relations and trust between donor-countries or receipient-countries. The article examines the issue of climate finance transparency in the following logical sequence: analysed scientific publications on the issues of transparency and corruption in climate finance, examined the institutional mechanism of global climate finance, analysed the scale of climate finance in the world, and identified the main challenges in improving the transparency and efficiency of climate funds. The study was conducted using empirical (observation, description) and theoretical (grouping, synthesis, abstraction) research methods. The paper substantiates that the strengheting transparency of climate finance in developing countries requires a comprehensive approach – on the one hand, improving the level of justice, judiciary, enchancing the work of local regulatory authorities, developing legislation in recipient countries of international financial assistance, and on the other hand, improving the methodology of integrated accounting and reporting on the receipt and use of climate funds, as well as tracking the effects of project implementation. The study found that the key challenges that hinder the formation of an effective climate funds monitoring system are: a data collection and reporting system, an accounting and reporting system, and a coordination system.