Метод Fishbone як один із інструментів розвитку критичного мислення у здобувачів освіти вищого навчального закладу під час вивчення освітньої компоненти «Мікробіологія, вірусологія та імунологія»

Abstract

Вступ. Одним із головних векторів, що спрямований на підготовку майбутніх фахівців нової генерації у реаліях постнекласичної освітньої парадигми, є підсилений темп розвитку їх критичного мислення за допомогою інтерактивних технологій навчання. Перспективними напрямками розвитку творчих здібностей особистості загалом і професійного спрямування, зокрема, які є необхідними для майбутнього медика, в оновленому освітньому середовищі кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету, в якості одного із інструментів інноваційних технологій критичного мислення вбачається реальна можливість імплементації в навчальний процес методу Fishbone = метод «Фішбоун». Мета роботи. Висвітлити та проаналізувати впровадження методу Fishbone, як одного із інструментів розвитку критичного мислення, у здобувачів освіти, під час практичних занять з обов’язкової освітньої компоненти «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» у вищому навчальному закладі України (на прикладі Полтавського державного медичного університету). Обговорення. У контексті заявленої теми автори статті за допомогою загальнонаукових методів теоретичного дослідження обґрунтували актуальність і вектори розвитку критичного мислення у здобувачів освіти вишу як важливої компоненти у загальній підготовці майбутніх фахівців нової генерації. Відзначено, що вирішення питань формування критичного мислення у реаліях сьогодення відбувається із врахуванням повного за обсягом контенту постнекласичної освітньої парадигми та інноваційних методологічних технологій. В цьому аспекті розглянуто можливість впровадження в освітньо-пізнавальне середовище кафедри мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету методу Fishbone як одного із інструментів розвитку критичного мислення у здобувачів в такій послідовності викладеного матеріалу: наратив щодо цього методу, універсальність алгоритму його виконання, запропоновано декілька варіантів підготовки і реалізації прийому «Фішбоун» під час здійснення навчального процесу, наведено приклад використання прийому відповідно до конкретної теми практичного заняття, надано перелік рекомендованих тем практичних занять, проведення яких можливе із залученням означеного методу. У такому контексті, використання методу Fishbone сприяє підвищенню напруги інтелектуальної діяльності здобувачів освіти, ініціює потребу в знаннях, дозволяє провести критичну оцінку наданого масиву інформації і виокремити головне із загального, уможливлює ефективно трансформувати проаналізовані дані в цікаві ідеї, допомагає набувати уміння по встановлюванню причинно-наслідкових зв’язків і підкріплювати свої наробки через візуальне їх відображення на схемі, сприяє формуванню softskills. Крім того, певні етапи навчального процесу за цих умов реально набувають дослідницького характеру. Відзначено авторами статті і те, що ефективна співпраця всіх учасників навчально-пізнавального процесу можлива тільки за умов фасилітуючої ролі викладача, який має сучасні професійні компетентності. Сукупно за змістом наданого матеріалу саме запровадження інноваційних педагогічних технологій сприяє підвищенню якості партнерської співпраці «суб’єкт – суб’єкт», формуванню у здобувачів ключових компетенцій із дисципліни, а отже результативному розвитку їх професійно-особистісних характеристик, дієвому формуванню їх пропедевтичного мислення. Висновки. Доведено доцільність використання методу Fishbone як одного із сучасних інструментів розвитку критичного мислення у здобувачів освіти вишу під час вивчення дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Пропонуючи зазначену форму роботи знауково-інформаційним матеріалом, його критичним аналізом, викладач спонукає студентів до інтелектуальної й творчої взаємозалежної праці, успішної навчальної комунікації в межах конкретної дисципліни, створює підґрунтя для набуття вмінь долати власні сумніви, знаходити вихід із будь-якої ситуації, налагодженню навчальних комунікативних взаємозв’язків.

Introduction. One of the primary objectives in training the new generation of specialists within the post-non-classical educational paradigm is to accelerate the development of critical thinking through interactive learning technologies. In the updated educational environment of the Department of Microbiology, Virology, and Immunology at Poltava State Medical University, fostering creative aptitudes promises significant benefits for both general personal growth and specialized professional preparation, which is particularly crucial for future doctors. Among the innovative tools for cultivating critical thinking skills, the Fishbone method stands out as a practical opportunity for integration into the educational process. This research aims to highlight and analyze the implementation of the Fishbone method as a means of fostering critical thinking among students during practical sessions in the course "Microbiology, Virology, and Immunology" at Poltava State Medical University. By using this institution as a case study, the study seeks to demonstrate the method's effectiveness in enhancing students' analytical abilities and preparing them for the complexities of their future professional roles. Discussion. The authors employ general scientific methods of theoretical inquiry to substantiate the importance and development of critical thinking among higher education students, emphasizing its role as an integral component in training future specialists of the new generation. The study underscores that fostering critical thinking in contemporary educational landscapes requires embracing a holistic post-non-classical educational paradigm and innovative methodological approaches. Within this framework, the authors examine the feasibility of integrating the Fishbone method into the educational environment of the Department of Microbiology, Virology, and Immunology at Poltava State Medical University. The authors outline the Fishbone method, highlighting its universal applicability and proposing various strategies for its integration into the educational process. By detailing the method's practical implementation in specific practical sessions and offering a catalog of recommended lesson topics suitable for its use, the article provides a comprehensive framework for its adoption. The implementation of the Fishbone method is expected to enhance students' intellectual engagement, spark a thirst for knowledge, enable critical appraisal of information, and facilitate the identification of key points from vast amounts of data. It also aids in transforming analyzed data into compelling ideas and honing the ability to discern causal relationships, visually reinforced through diagrams. Moreover, this method is instrumental in cultivating soft skills and imparting a research-oriented character to certain educational stages. Through these innovations, students are better prepared to navigate complex educational settings and develop into well-rounded professionals. The authors emphasize the essential role of teachers with modern professional competencies in fostering effective collaboration among all stakeholders in the educational and cognitive process. The article argues that adopting innovative pedagogical technologies not only enhances the quality of the "subject-subject" partnership and promotes the acquisition of key competencies but also significantly contributes to the development of students' professional and personal attributes and propaedeutic thinking. This approach ultimately leads to a more holistic and effective educational experience, preparing students to excel in their future careers. Conclusions. The implementation of the Fishbone method in the study of "Microbiology, Virology, and Immunology" has proven to be both feasible and effective as a modern educational technology. This structured approach encourages students to engage deeply with scientific and informational content, prompting critical analysis and fostering intellectual autonomy. By using the Fishbone method, educators can stimulate students' capacity for independent thought and enhance their ability to communicate effectively within the discipline. This method not only promotes creative collaboration but also equips students with the skills necessary to navigate uncertainties and devise solutions in educational settings. Ultimately, it lays a solid foundation for their future academic and professional endeavors.