Компаративний аналіз турецьких та українських фразеологічних одиниць, що репрезентують концепт «Бог»

Abstract

У статті проаналізовано фразеологічні одиниці української та турецької мов, що номінують концепт «Бог». Розглянуто конструктивну організацію семантичних мікрополів у різносистемних мовах, що є основою для здійснення адекватного перекладу. З’ясовано, що для представників мусульманських лінгвокультур сприйняття Бога як абсолютної категорії є основою світобачення, тоді як в українській мовній картині світу відображено як шанобливе, так й іронічно- саркастичне ставлення, у зв’язку із чим фразеологічні одиниці із таким стильовим забарвленням не можуть мати відповідників при перекладі. Це стосується і фразеологізмів, які мають у компонентному складі, окрім лексеми «Бог», назви духовних санів. Виокремлено чотири основні одиниці ядерних лексем: стан, взаємини, діяльність, характеристика. У межах фразеосемантичного поля «стан» розглянуто й описано семантичні мікрополя: побажання, клятва, здивування, прокляття, роздратування. Фразеологічні одиниці, які їх репрезентують, є перформативами і, відповідно, мають еквіваленти в українській мові. У цілому більшість фразеологізмів турецької мови не можуть бути замінені їх українськими відповідниками із компонентом «Бог» у зв’язку із розбіжностями в культурно-релігійній специфіці етносу. Таким чином, усі одиниці фразеології турецької мови можна розділити на три групи. До першої належать стійкі вирази близькі за значенням і за комунікативним призначенням. Другу групу складають фразеологічні одиниці, які не мають повного відповідника в українській мові із компонентом «Бог». Третя група представлена мовними одиницями, які не мають відповідників у мові перекладу.

The article analyzes phraseological units in Ukrainian and Turkish that nominate the concept "God," and considers the structural organization of semantic microfields in different language systems, which is fundamental for performing adequate translations. It has been discovered that for speakers from Muslim linguistic cultures, perceiving God as an absolute category is the basis of their worldview. In contrast, the Ukrainian linguistic worldview captures both a respectful and an ironic-sarcastic attitude, therefore phraseological units with this stylistic coloring cannot have equivalents in translation. This also applies to phraseological expressions that include, besides the lexeme "God," names of clerical ranks. Four main categories of core lexemes have been identified: state, relationship, activity, and characteristics. Within the phraseological semantic field of "state," the following semantic microfields are analyzed and described: wish, oath, surprise, curse, irritation. The phraseological units representing these are performative and, accordingly, have equivalents in Ukrainian. Overall, most Turkish phraseological units cannot be substituted with their Ukrainian equivalents containing the component "God" due to differences in the cultural and religious specifics of each ethnic group. Therefore, all units of Turkish phraseology can be divided into three groups. The first group includes stable expressions similar in meaning and communicative purpose. The second group consists of phraseological units without a complete equivalent in Ukrainian that include the component "God". The third group comprises linguistic units without equivalents in the target language.